Тижневик «Аудиторія» пропонує увазі читачів матеріал, підготовлений одним із дослідників історії Львівської політехніки, який аргументує, чому наша альма-матер саме цього року відзначає 200-ліття свого заснування.

Тривалий час вважалося, що корені Національного університету «Львівська політехніка» сягають 1844 року, коли австрійський уряд шляхом реорганізації утворив Технічну академію у Львові. З цього історичного факту стає зрозуміло, що академія постала не як новостворений навчальний заклад, а як навчальна установа, створена на базі вже діючої Реально-торговельної академії.

Після від’єднання торговельного відділення у 1875 році Технічна академія стала повністю технічно-прикладним навчальним закладом. 1876 року академія урочисто відзначила своє 60-річчя. За точку історичного відліку брали час створення Цісарсько-королівської реальної школи у Львові. З цієї нагоди було створено і затверджено герб Львівської політехніки, основними елементами якого стали технічно-прикладні напрями навчальної діяльності: архітектурний, будівельний та механічний.

1894 року професор та доктор математики Владислав Заячківський вперше опрацював історію вишу та видав монографію «Цісарсько-королівська політехнічна школа у Львові. Історичний нарис про її заснування, розвиток і сучасний стан». Він чітко зазначає, що започаткування Політехніки сягає часу створення Цісарсько-королівської реальної школи у Львові.

Польський історик Збислав Поплавський у праці «Походження Львівської політехніки», яку було надруковано 1992 року, зауважує, що у Німеччині, Австрії і Швейцарії вищі технічні навчальні заклади ведуть свій відлік від реальних шкіл.

У видавництві Вроцлавської політехніки 1993 року вийшла книжка «Львівська політехніка. 1844 – 1945». У цій колективній праці дослідники доказують, що початок Львівської політехніки сягає часу, коли у Львові було створено Реальну школу з технічним напрямом.

Отже, цілісну історію Національного університету «Львівська політехніка» варто розпочинати з часу створення Реальної школи у Львові, що документально підтверджується королівським декретом австрійського імператора Франца І за № 78, який підписано у Мілані 7 березня 1816 року. У ньому вказано, що процес створення Реальної школи у Львові розпочався 4 вересня 1810 року, коли Надзвичайна придворна комісія у Відні вперше розглянула клопотання Галицького губернаторства «щодо заснування Реальної школи у Львові з найвищою резолюцією», а завершився 7 березня 1816 року після того, як поданий проект підписав імператор Франц І.

У рапорті Придворної навчальної комісії «Про заснування Реальної школи у Львові зазначено, що 1816 року «справа заснування Реальної школи у Львові набула широкого розголосу. Проект організації цієї школи набирає правової сили. Потрібне Ваше схвалення. Проект успішно рухається вперед. Може здійснитися Ваша ідея об’єднання з Політехнічним інститутом у Відні, але на це потрібно зачекати. Початок (зав’язок) цієї установи уже є. Поки що Політехнічного інституту у Львові немає. Натомість закладається Реальна школа, котра у змозі зарадити собі із цим завданням. Заклад забезпечить стале і тривке навчання, стане цариною науки, ремесел, діловодства та фахового викладання. Пізніше влада у Львові зможе переінакшити (видозмінити) цей навчальний заклад. Та зараз це потрібно відкласти у сторону». (Мілан, 07.03.1816 року, з особистим підписом імператора Франца І) // Акт «OstA, AVA, StNK, Ktn.685, 124 ex Martio 1816».

Новостворена Реальна школа розміщувалася в будівлі, що на вул. Вірменській, 20, а з 1844 року Технічна академія вже розмістилася у новозбудованому навчальному корпусі на початку вул. Вірменської, 2, який стояв поруч з головною будівлею тодішнього Львівського університету (тоді він мав статус ліцею).

У навчальній будівлі поряд з великою лекційною залою, механічними та хімічними лабораторіями, лабораторією лиття, великою кімнатою для малювання та креслення були також кабінети адміністративного керівництва школи.

Тоді реальна освіта протиставлялась класичній та давала необхідні технічні знання для дальшої професійної діяльності. Вступати до Реальної школи дозволялось випускникам, що закінчили 4-річну Нормальну школу. Навчальний процес здійснювався на основі німецьких освітніх програм, які були пристосовані до місцевих вимог. У навчальних планах основна роль відводилась предметам природничо-математичного циклу, кресленню, рисунку та вивченню сучасних мов. Утримувалась школа за кошти нововведеного місцевого промислового податку.

Після проведеної у Австрійській монархії 1863 року освітньої реформи освіта була поділена на вищу, середню і елементарну. Технічна академія у Львові тільки через 14 років після того стала вищим навчальним закладом, отримавши 1877 року статус Hochschule . З 1894 року, всіх, хто навчався у Політехніці, гордо величали техніками.

Отже, керуючись засадничим принципом історизму, еволюційною системою літочислення ВНЗ, вивченими документами Загального Урядового, Фінансового і Придворного архівів Республіки Австрія у Відні, Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, можемо ствердно констатувати, що заснування Національного університету «Львівська політехніка» сягає часу створення у Львові Цісарсько-королівської реальної школи.