Під час відкритого чемпіонату зі швидких шахів, який відбувався наприкінці лютого в актовій залі головного корпусу Політехніки, було зачитано наказ ректора про відкриття в університеті Шахової академії. Її урочисте відкриття відбудеться вже після двохсотлітніх святкувань, а президентом академії стане доцент кафедри ЕОМ Вадим Голембо. Говоримо з ним про шахи в Політехніці та його причетність до них.

Про академію

Шахову академію Політехніки створено за аналогією до шахової академії у Національному юридичному університеті ім. Я. Мудрого міста Харкова. Відвідувати її матимуть змогу студенти й викладачі Політехніки, у перспективі – ще і їхні діти. Заняття, а також зустрічі з запрошеними гросмейстерами відбуватимуться у 211-ій аудиторії по вівторках і середах з 16 до 18 години. З кафедри фізичного виховання університету вже принесли 10 шахових дошок і годинників (для змагань будуть привозити більше). До речі, секційні заняття, які проходили на цій кафедрі, скасовані не будуть, а командні змагання між інститутами й особиста першість Політехніки збиратимуть шахістів в актовій залі головного корпусу.

Якщо раніше проводилися матчі між Політехнікою й Франковим університетом на ста дошках (60 студентів, 20 викладачів чоловічої статі й 20 жіночої, і Вадим Голембо перший раз у 1953 році брав участь у такому змаганні), то тепер два останні матчі – на 25 дошках. Буде спроба збільшити кількість учасників.

Про шахи загалом

– Як сказав німецький шахіст, математик і філософ Емануїл Ласкер, другий чемпіон світу з шахів з 1896 до 1921 року, шахи – бокс інтелектів. Заняття шахами дисциплінує розум людини. Буває, що у молодих людей мозок працює погано, є негнучким. Йдеться не про кмітливість, а про неможливість розв’язувати серйозні завдання. Бо вирішує питання не пам’ять – з неї можна лише витягувати факти, а добра робота мозку. Саме вона допомагає налаштуватися на гру, на психологію партнера і виграти. До речі, коли треба грати в шахи чи займатися наукою, я не вип’ю навіть півсклянки пива, бо мозок мусить добре працювати, він – основний інструмент, – каже Вадим Адольфович.

У 2012 році розроблено програму «Інтелект нації», за якою гру в шахи мали викладати на рівні з іншими шкільними предметами. В наступних роках через брак фінансування її згорнули. Тепер Марія Музичук й інші провідні шахісти звернулися до Верховної Ради з пропозицією поновити програму.

Про особисті дебюти й ендшпілі

– Вперше я взяв участь у шаховому турнірі 1947 року в Будинку вчених. Туди, де грали студенти (я вчився ще в школі), привів мене батько. Не пам’ятаю, щоб отримав якийсь розряд, але з наступного року почав ходити на шахову секцію в тодішньому Палаці піонерів. За два роки до вступу в Політехніку на радіотехнічний факультет здобув перший розряд. У тому турнірі брав участь майбутній чемпіон Радянського Союзу Леонід Штейн – тоді я посів перше місце, а він – друге. Згодом виграв я і першість міста серед дорослих. До речі, в ті часи дорослим шахістам не заборонялося за шахівницею курити…

Вступивши до Політехніки, брав участь в турнірах на першість університету, де здобував спершу п’яте, потім другі місця. Після закінчення навчання, працюючи інженером-дослідником на «Термоприладі», грав за Львівську область у командній першості України. З 60-го року, отримавши звання кандидата у майстри спорту, десять років був президентом Львівської шахової федерації.

Шостого грудня виповнилося 55 років, відколи Вадим Голембо почав працювати в Політехніці – став асистентом кафедри автоматики і телемеханіки, з якої невдовзі виокремилася кафедра ЕОМ. Тоді шахами випадало займатися менше – засиджувався допізна на роботі – разом з колегами працювали над суперчутливим приладом для вимірювання температури, системами для дослідження океану. Наукова робота (має більше 250 наукових праць), педагогічна (студенти відгукуються в інтернеті про нього, як про колоритного викладача-ерудита, який ставиться до них як до рівних), робота з дисертантами… Але якщо відбувається якась першість, турнір ветеранів, змагання з швидких шахів, Вадим Голембо старається брати в них участь.

Про нюанси

• Люблю працювати і пити каву ввечері. Лягаю спати інколи о пів на другу ночі – шкода спати, коли мозок ще працює.
• Не люблю рано вставати, тому прошу, щоб мої пари були пізніше.
• Усі справи укладаю в список, на папір, викреслюю те, що зробив.
• Грав різні дебюти. Якщо грав чорними, то часто використовував французький захист – e4 – e6, а білими – е4.
• Всі партії записував. Вдома аналізував і на майбутнє враховував помилки.
• Цього року видав книжку про маму, матеріал до якої довго збирав. Лідія Голембо – видатний викладач Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької – багато її вихованців знані у світі.