У процесі навчання студенти замислюються про майбутнє: хтось точно знає як планувати своє життя і що робити у обраній сфері, а хтось – сумнівається, в який напрямок піде професійне життя. Саме тоді у них часто виникає бажання дізнатися цікаві історії успіху, які хочеться наслідувати. Так було створено концепцію серії розмов «Запитай випускника», в результаті яких кожен може зрозуміти свої сильні сторони та зони розвитку, а головне – повірить у свій потенціал завдяки напрочуд натхненним та корисним бесідам з випускниками нашого університету.

Ірина Войтович – консультант «з питань жизні», PR-менеджер у Kormotech LLC, директорка «Lviv City Stand Up» та відома репортерКа «Каналу Горобина». Ще у випускному класі вона знала, що хоче навчатися у Політехніці на економіці і брати участь у різних заходах профорганізації. Це був її великий перспективний план. І їй це вдалося: чимало політехніків добре знають, як багато і ефективно вона вміє організувати та реалізувати. Своїм досвідом Ірина поділилась зі студентами кафедри маркетингу і логістики. Пропонуємо Вашій увазі частину інтерв’ю.

Примітка авторів. Kormotech LLC – найбільший український виробник кормів для домашніх тварин. У 2020 році Kormotech LLC увійшов до ТОП-70 виробників кормів у світі та відкрив завод з виробництва вологих кормів у Литві.

Навчання: виклик чи фан?

Скажу відверто – однозначної відповіді на це питання я не знайшла ані під час свого навчання, ані зараз. Але можу з впевненістю сказати, вже тоді розуміла, щоб якісно розвити певні вміння – потрібно ставити перед собою недосяжне завдання. Мовиться не про якісь космічні висоти, а про те, що кожен свій студентський проєкт (сесія для мене теж була проєктом) я планувала з «мінінадривом». Тобто завжди в це завдання додатково вносила те, в чому я не була експертом. Або ж в період виконання ставила для себе стислі терміни. Часто це завдавало мені низки помилок та невдач, але й допомагало щоразу розвивати в собі нові навички, а отже, робило мене досвідченішою.

Зізнаюся, навчання в університеті складалось для мене із тисячі викликів. Проте до всього я завжди ставилась з легкістю. Живу з думкою, що робити треба лише те, що дарує задоволення. Напевне, тому будь-яка справа, за яку я беруся, – це суцільний фан (усміхається).

Як «лекційне» зробити «практичним»?

Про те як «лекційне» зробити практичним у мене немає для вас універсальної «пігулки», як все зробити в один клік. Звісно, аби це здійснити, – потрібно багато працювати. Але йдеться не про роботу в класичному розумінні, а про ті шанси, які є довкола вас у щоденній студентській рутині. Плюс у вас також завжди є можливість пробувати те, про що дізнались на лекційних заняттях.

Якщо говорити вже про перше працевлаштування, то у вас може скластися враження, що треба вчити все з початку і освіта, яку ви здобули, начебто, нічим не допомогла. Мушу розвіяти цей міф, адже все це – омана. Розумієте, таке відчуття буде вас переслідувати щоразу: коли вийдете зі стін університету та розпочнете пошук роботи, і навіть тоді, коли ви будете працівником з 5–10 річним стажем, який переходить з однієї галузі в іншу. Тому якщо ви думаєте, що лекційні знання не є прикладними і ви нічого не вмієте, то запам’ятайте: головне, що ви можете зробити під час свого навчання – стати мультифункціональним. Зараз ви маєте можливості, натхнення і час, аби навчатися багато. Ні для кого не буде новинкою, але ще раз нагадаю про ресурси, які стануть вам в нагоді – Prometheus і Coursera. З одного боку ви подумаєте, що на них розміщені ті ж дисципліни, які вивчаєте у Політехніці, але є значна перевага – там це вже будуть лекції викладачів з Європи та Америки. Поєднуючи таку теорію, ви зможете розглянути приклади, які діють на різних ринках. І, повірте, тоді ви будете у 100% виграші. Спробувати один раз самостійно запустити рекламну кампанію з лідерами думок чи дослідити досвід 100 підприємств у цьому питанні, аби знати різні методики, аналізувати помилки та зрештою побачити, які плюси принесла така кампанія? Я без роздумів обираю друге, і вам раджу (усміхається).

Чим корисна «активність» поза парами?

Завдяки їй Ви не лише навчитеся працювати у команді, але й впроваджуватимете свої ідеї в життя з мінімальним бюджетом або ж взагалі без. Коли я була в оргкомітеті фестивалю «Весна Політехніки», то зрозуміла, що для мене, як економіста, було значно простіше, маючи чітко поставлене завдання, оптимально використати обмежений бюджет, залучити спонсорів, аніж знайти людей із творчим баченням. Насправді навіть не важливо, в якій організації ви це робитимете. Важливо проявляти будь-яку можливу активність, щоб не писати в резюме банальних фактів як у типовому шаблоні: комунікабельний, стресостійкий і т.д. Це не надасть жодної інформації про вас для роботодавця. А ось пункт, в якому ви детально, покроково опишете дії, які ви виконували в громадській організації, цінується більше, ніж просто зазначення річного стажу в одній із компаній. З власного досвіду скажу, що реалізація студентської активності корелюється в резюме набагато вище, аніж безпосередній досвід роботи в тій чи іншій компанії.

Професійний розвиток під час навчання?

Так, він можливий. Але, якщо не втрачати усіх інших варіантів, які довкола вас. Коли студент лише на початкових курсах навчання, то йому здається, що ще далеко до практики і бакалаврського диплома. Аби ви зрозуміли – з другого семестру третього курсу я вже знала, де хочу проходити свою практику. Самостійно обрала компанію, яка мені подобається за філософією, місією та цінностями. Я довго стежила за її діяльністю – і вже тоді мала чітке розуміння, що вона є тією, в якій хотіла б працювати. Така практика – це ваш можливий досвід роботи у резюме, адже, навіть за 2 тижні реальної роботи, ви зможете стати частиною команди мініпроєкту, отримати пропозицію працевлаштування або ж вас закріплять у базі кандидатів на майбутні вакансії. Тому проходьте практику не просто для печатки у табелі, а старайтесь максимально себе проявити.

Як пережити сесію, зробивши усе вищезгадане?

Якщо ви плануєте, як і я колись, використати студентські роки для отримання додаткових знань із зовнішніх ресурсів або активно займатись громадською діяльністю, то постає питання: «А як тоді пережити навчання в університеті?» (усміхається).

Я, напевне, скажу банальну річ, але, щоб вдало скласти сесію, вам просто потрібно виконувати усі завдання вчасно, зважуючи пріоритети. Якщо ви задіяні в інших активностях поза університетом, то в жодному разі не визначайте навчання як другорядне у вашому списку справ. Ніколи не відтерміновуйте те, що можна зробити вже сьогодні. Ба більше, дистанційне максимально допомагає вам планувати свій час та правильно розставляти пріоритети. Дізнайтеся у викладача чіткі терміни захисту робіт і постарайтесь їх усіх виконати вчасно. Потрібно старатися показувати, що ви із повагою ставитесь до навчання, а не забули про нього.

Куди йти? Що робити?

Рецепт простий: поки ви студент – ідіть усюди, де є можливість прийти і попросити щось зробити. Нехай це буде навіть не оплачувана робота, але виконаний проєкт в поза студентській організації дасть вам набагато більше досвіду ніж те, що ви тиждень пропрацюєте офіціантом. Робіть усе, на що у вас вистачає сил, натхнення та здоров’я. Потрібно використовувати усі можливості, аби будувати майбутнє, яке собі помалу візуалізуєте вже сьогодні. Не бійтеся і не втрачайте жодної хвилини, аби потім не шкодувати!

Група зв’язків з випускниками Львівської політехніки вкотре переконалася, що такі зустрічі є чудовим майданчиком для налагодження співпраці студентів та випускників нашого університету й запрошує усіх стежити за анонсами майбутніх подій на офіційних сторінках у Фейсбуці та Інстаґрамі. Нагадуємо, бесіда відбулася в межах співпраці з кафедрою маркетингу і логістики. Подяка за активне сприяння в організуванні зустрічі декану маґістратури, доценту Малиновському Юрію та заступниці завідувача кафедри з навчально-методичної роботи, доценту Костюк Ользі.

P.S. Переглянути відео онлайн-зустрічі можна тут.

P.P.S. Ірина радо відповість на додаткові запитання від усіх охочих. Надсилайте їх в одній із соцмереж: Інстаґрам або Фейсбук.