Видавництво Львівської політехніки випустило у світ підручник «Механіка» видатного польського й українського математика ХХ ст., професора Львівського університету та Львівської політехніки Стефана Банаха. Переклад із польської мови здійснив доцент кафедри прикладної фізики і наноматеріалознавства ІМФН Григорій Понеділок.

У передмові до підручника ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало зазначив: «Мовою математики «Банахів простір» означає повний нормований векторний простір над полем дійсних або комплексних чисел, котрий є центральним об’єктом функціонального аналізу. Такої честі надати власне прізвище науковим відкриттям удостоюються одиниці».

– Григорію Володимировичу, чому вирішили взятися за таку велику й поважну роботу?

– Ідея виникла спонтанно, тому почав докладніше цікавитися його навчанням і роботою в Політехніці, у нашій бібліотеці побачив його підручник «Mechanika» польською мовою, в якому дуже доступно для студента викладено основи загальної, теоретичної та прикладної механіки. Стефан Банах написав його на основі лекцій, які читав для студентів Політехніки й Університету Яна Казимира (тепер Франковий університет). Узявся за переклад з ентузіазмом і з Божою допомогою вдалося його завершити до 125-річчя від дня народження великого математика.

– Скільки часу витратили на переклад?

– Почав над ним працювати від листопада 2015 року. Підручник доволі обсяжний: має 11 розділів. У книжці є 325 рисунків, які до українського видання довелося цілковито переробити за допомогою сучасних комп’ютерних графічних пакетів. Наново перебрано всі формули, змінено познаки символів, деяких фізичних величин. Оскільки маємо нині нові напрями, практичні задачі в прикладній механіці, то для зручності студентів подав наприкінці підручника додаткову літературу, що враховує цю прогалину.

– У чому полягає унікальність підручника?

– У ньому нема Банахових наукових розробок, бо він був «чистий» математик. Правда, книга наскрізь пронизана характерною банаховою математичною логікою доведення теорем. Коли ж глибше занурився в переклад підручника, зауважив специфічний підхід Стефана Банаха до написання цієї праці: він докладно пояснював кожну тему, розв’язував багато задач на потвердження різних доведених теорем. Підручник написано на високому методичному рівні. До Другої світової війни та відразу в повоєнний період книга Банаха була основним підручником з механіки в університетах Польщі та Західної України. Його свого часу перекладали англійською мовою. На мою думку – це унікальна книжка, що суттєво відрізняється від сучасних посібників і підручників, хоча й надрукована 1938 року. Вона містить відбиток фундаментальності й «канонічності» викладення механіки в Академічних навчальних закладах Європи і США, типовий для золотого періоду розвитку класичної фізики й математики – ІХ – першої третини ХХ сторіччя. Викладачі фізики, загальної, теоретичної та прикладної механіки можуть рекомендувати її нашим студентам, адже окремі теми тут викладено неперевершено. Ця книга найкраще адаптована для самостійного вивчання предмета: жодне твердження не взято «на віру» і не заховано під банальним поширеним висловом: «як легко бачити».

– Найскладніші етапи перекладу?

– Увесь текст написано простою розмовною мовою. Та, занурюючись у тонкощі перекладу, не раз потрапляв у складні, здавалося б, безвихідні ситуації. Річ у тім, що в польській науково-технічній літературі довоєнного періоду латинізовані терміни вживали вкрай рідко. Доволі непросто було знайти відповідники українських термінів для означення різних величин. Іноді шукав їх тижнями, радився з багатьма мовниками щодо перекладу з польської наукової термінології на українську. Часто доводилося вживати терміни чужомовного походження через брак загальноприйнятих українських відповідників. У книжці є такі терміни, які я не міг знайти навіть у сучасних польських словниках, бо їх у Польщі теж, мабуть, уже не вживають. Шукав аналогічні слова в німецьких й англійських словниках.

– Здається, створеної Банахом кафедри теоретичної механіки в Політехніці нема?

– Першого післявоєнного навчального року (1944–1945) Стефан Банах заново створив кафедру теоретичної механіки у Львівському політехнічному інституті. Йому вдалося сформувати професійний колектив, кафедра забезпечувала викладання теоретичної та прикладної механіки на всіх факультетах. Вона функціювала в Політехніці довгі роки. На жаль, кілька років тому чомусь зникла, розчинилася серед інших кафедр. Уважаю, що такі кафедри мають бути в кожному технічному університеті. Перефразовуючи знаний вислів Геґеля щодо метафізики, можна жартома стверджувати: технічний університет без кафедри теоретичної механіки – усе одно, що церква без престолу. У теоретичній механіці рівночасно збігаються три речі – класична фізика, фундаментальна математика та складники абстрактної логіки інженерної творчості. Гадаю, що потрібно відродити кафедру теоретичної механіки, а дисципліну «Теоретична і прикладна механіка» викладати як обов’язкову фундаментальну дисципліну для всіх фізико-технічних, інженерних та математичних спеціальностей.