Анастасія Степаняк, Центр комунікацій Львівської політехніки
студенти на лекції

Одним із пунктів Стратегічного плану розвитку Львівської політехніки є організування додаткових занять із фундаментальної підготовки.

Важливість цього завдання пояснює проректор із науково-педагогічної роботи Олег Давидчак:

― Вагому роль ми надаємо фундаментальній підготовці наших студентів, адже, наскільки студент буде підготовлений з фундаментальних наук ― математики, фізики, хімії, настільки кваліфікованого бакалавра чи магістра ми отримаємо.

За словами проректора, з цією метою Політехніка щороку провадить вивчення й аналізує рівень підготовки першокурсників. Зокрема, минулоріч було здійснено аналіз усіх навчальних планів на предмет забезпечення фундаментальної підготовки. Результати моніторингу розглядали на науково-методичних комісіях, Науково-методичній раді і Вченій раді університету, як наслідок, ухвалили рішення посилити фундаментальну підготовку.

― Для окремих спеціальностей технічного спрямування для студентів 2020 року вступу ми збільшили обсяг вищої математики та кількість годин на її вивчення до 520. Необхідність цих змін також підтвердив порівняльний аналіз освітніх програм відповідних спеціальностей кращих університетів Європи та Америки, який показав, наскільки важливе значення приділяють ці університети фундаментальній підготовці своїх випускників. Ясна річ, що різні спеціальності потребують різного рівня підготовки та різних розділів вищої математики, тим не менше, вважаю, що в навчальних планах для студентів 2020 року вступу ми передбачили необхідний та оптимальний об’єм дисциплін із вищої математики. Наразі ми розглядаємо варіант збільшення кількості годин фізики, а згодом і хімії, ― додає перший проректор Олег Матвійків.

Як зазначають проректори, раніше навчання першокурсників у Львівській політехніці розпочиналося із двотижневої «начитки». Оскільки новоспечені студенти приходять із різними знаннями, була ідея «підтягнути» їх до одного рівня математики, фізики та інших базових дисциплін. Чому такі дії не виправдали себе, пояснює проректор Олег Давидчак:

― Заняття відбувалися централізовано, за розкладом і були обов’язкові. Але постало питання: серед вступників є особи з низьким і високим рівнем знань, тому, якщо такі пари робити планово, стає незрозуміло, що вивчати кращим студентам. Тому ми вирішили більше не планувати окремих занять. Натомість, кафедри, на власний розсуд, у межах академічних груп можуть організовувати додаткові заняття, відповідно до рівня підготовки студентів. Крім цього, кожен викладач на першій парі організовує зріз знань першокурсників. Далі, за потреби, відбувається корегування навчальної програми дисципліни: її посилюють або організовують додаткові консультації.