За результатами онлайн-засідань семінарів, нарад, конференцій творчого колективу Проекту

У наукових виданнях є чимало публікацій, присвячених обговоренню проблем цифрової економіки. Власне друга декада ХХІ століття подарувала світові цікаві дискурси щодо цифрового робочого місця, STEM-освіти, eHealth та е-безпеки, інфраструктури інтернет-речей, «смарт-фабрики», концепції «розумного міста» тощо. Масштабна цифровізація галузей національних економік та базових сфер життєдіяльності (передусім освіти і медицини) вказала на можливості інтеграції держав до Єдиного цифрового ринку (Digital Single Market), впровадження Цифрового порядку ЄС, тощо. Ці та інші речі мали плавно входити у наше життя.

Проте 2019 рік вніс кардинальні зміни в використання цифрових технологій. Пандемія (COVID-19) породила ситуацію, коли міжурядові домовленості, угоди щодо розбудови цифрового світу, набрали ознак «реалізується негайно».

В Україні особливо швидко люди перетворилися у каталізаторів цифрових змін у фінансовій, освітній, науковій, медіа-інформаційній, культурно-комунікативній та інших сферах. Так, у банківській сфері відбувся запуск різноманітних новинок «діджітал-індстрії» - від електронних платіжних сервісів (сервісів онлайн), мобільних додатків, до системи інтернет-банкінгу та цілодобового переказу коштів на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання. Усе це породило водночас побоювання щодо скорочення робочих місць. Прикладом є запуск у банківській мережі (ПриватБанку) перших у державі біометричних POS-терміналів Android PAX з технологією Face Pay24, що дозволяє покупцям оплачувати покупки обличчям (до кінця 2020 року мережа біометричних POS-терміналів має нараховувати 7700 одиниць). Це масштабне скорочення касирів, контролерів, ін. працівників.

В освітній сфері використання технологій дистанційного навчання, доступ до платформ LCloud, Viber, Zoom, Google Classroom та ін. зробили віддалену роботу для викладачів звиклою справою. Відбулася трансформація умов організації праці, стабілізувалося джерело доходу, вивільнися додаткові години для робочого часу тощо.  

Очевидно, нова реальність буде стрімко породжувати новий попит на фахівців нових професій, від дизайнерів інтерфайсів-програмістів та ІТ-лікарів до інтернет-маркетологів та коуч-тренерів (наставників) з цифрової грамотності серед споживачів ринку цифрових послуг. У цій ситуації, багато відповідей на назрілі питання майбутнього розвитку систем вітчизняної освіти та потреб національного ринку праці повинен дати Проект «Моніторинг реалізації інтелектуального потенціалу випускників закладів вищої та професійно-технічної освіти прикордонного регіону: соціальне партнерство, державне і регіональне замовлення». Дослідження третій рік поспіль втілюється у життя під патронатом Національного університету «Львівська політехніка» (до співпраці залучені відомі вчені Львівського національного університету імені Івана Франка, ДУ «ІРД імені Мар’яна Долішнього НАН України») на замовлення Львівської обласної держадміністрації за кошти державного бюджету України при секторальній підтримці ЄС.

Творчим колективом Проекту впродовж 2020 року проведено цілу низку засідань, робочих нарад, зустрічей, науково-методичних семінарів у рамках підготовки дослідження «Випускник ВНЗ на ринку праці Львівщини» (23 січня, 15 березня, 15 квітня, 6 травня, 15 червня, 7 липня, 14 липня, 20 липня, 23 липня, 4 серпня, 12 серпня). Відрадно, що в них активну участь приймали представники органів державної влади ЛОДА. Враховуючи пандемічну ситуацію робота НДЦ «ДЕМОС» НУ «Львівська політехніка» теж була організована в он-лайн-режимі. Серед найбільш показових тематичних дискусій були:

• Оцінювання задоволеності роботодавців якістю підготовки робітничих кадрів у ЗПТО Львівської області на основі теорії нечітких множин (доповідач доцент Національного університету «Львівська політехніка», к.т.н., доц. Олег Сорочак);
• Розробка програмно-методологічних питань організації та проведення обстеження випускників ВНЗ за критерієм конкурентоспроможності на ринку праці (доповідач професор ЛНУ ім. Івана Франка, д.е.н., проф. Ольга Гринькевич);
• Представлення нового дизайну Сайту Intellectlviv - керівник ІТ-групи Проекту Ростислав Малинич.

Слушні зауваження і рекомендації щодо подальшого практичного використання результатів Проекту висловили у ході відеозустрічей перший проректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Олег Михайлович Матвійків, начальник відділу кар’єрного розвитку та співпраці з бізнесом ЛНУ ім. Івана Франка Ірина Григорівна Сновидович, завідувач кафедри статистики ЛНУ ім. Івана Франка проф. Семен Олексійович Матковський та інші.

Усі зустрічі проходили в он-лайн-режимі (Платформа ZOOM), що дало активно долучити усіх членів творчого колективу до творчої роботи.

Нині ми усі працюємо над вибудовуванням нового тренду економічної наукової думки. У керівництва ЗВО Львівщини, колег по Проекту є розуміння, що широкомасштабна модернізація сервісних індустрій вимагатиме нових фахівців, проте, перехідний період на ринку праці для тих, хто здобув освіту за традиційними програмами, хто не зміг працевлаштуватися, не може бути критично малим. Вказаний Проект покликаний дати відповідь на запитання, як зменшити диспропорцію між попитом і пропозицією на фахівців у професійно-кваліфікаційному розрізі ринку праці Львівщини, яким має бути регіональне замовлення на підготовку кадрів, яким має бути майбутній фах випускника навчального закладу, що слід зробити для підвищення ефективності діяльності ЗВО і ЗПТО, як має виглядати якість підготовки фахівців.

Розбудова цифрового світу – це регулювання чинників цифрової економіки, це відомості про те, які перспективи має ідея створення міксу даних для прогнозування нових професійних навичок з використанням Big Data (в системі задоволення потреб онлайн-вакансій), як можна просувати розробку модернізованої дорожньої карти –  плану дій для урядових структур, пов’язаних з узгодженням попиту й пропозиції робочої сили на загальнонаціональному, територіальному, відомчому, місцевому рівнях.

Термін «цифрова економіка» (англ. - digital economy) введено у науковий обіг американським ученим Н. Негропонте ще в 1995 р. Лише в 2011р. розгорнулася дискусія не просто загальних рис нової Концепції четвертої промислової революції «Індустрія 4.0», але з приводу як системи поглядів щодо впровадження «кіберфізичних систем» у заводські процеси з проведенням виставки у Ганновері (Німеччина, 2011 р.).

Наведено за: Удальцова Н.Л. Цифровизация экономических процессов в контексте промышленной революции 4.0 // [Електронний ресурс]. Спосіб доступу.

Shaping the Digital Single Market European Parliament ////[Електронний ресурс]. Спосіб доступу.

Шнирков О. І. ЄC: від єдиного цифрового ринку до цифрового союзу країн-членів. Міжнародні відносини. Серія "економічні науки" Т.2, - №20. – 2019.) // [Електронний ресурс]. Спосіб доступу.

Черніков Денис. Європа формує Єдиний цифровий ринок. Чому Україна поза ним? (14.12.2017) Укрінформ. Мультимедійна платформа іномовлення України ////[Електронний ресурс]. Спосіб доступу.

Digital Agenda for Europe European Parliament ////[Електронний ресурс]. Спосіб доступу.

«Оплата обличчям»: ПриватБанк запусти перші в Україні біометричні pos-термінали / Журнал Бухгалтер 911 (11.08.2020  // [Електронний ресурс]. Спосіб доступу.