Юра Мартинович, Центр комунікацій Лвівської політехніки
Роман Михайлович Покора

Щоб стати успішним спортсменом, потрібно мати не лише розвинені м’язи, але й, як то кажуть, голову на плечах. Тобто поєднувати фізичні дані з розвитком свого інтелекту. Відомий футболіст і тренер Роман Михайлович Покора, який ще у далекому 1969 році разом із ФК «Карпати» вигравав кубок СРСР — яскравий тому приклад.

Незважаючи на поважний вік, Роман Михайлович знайшов час, щоб поговорити про далекі часи, коли ще був студентом Політехніки та зіркою львівського футболу.

1966 рік був для 18-річного Романа Покори особливо пам’ятним із двох причин: по-перше, він став гравцем ФК «Карпати», а по-друге, поступив у Львівську політехніку.

«Я поступив на кафедру «Економіки та організації машинобудування та приладобудування». Як зараз пам’ятаю, завідувачем кафедри був Сидоров. Вибрав ту кафедру, бо тоді було модно навчатися у технічних вузах. Взагалі-то я хотів на фізкультурний йти, але мій батько наполіг, що варто здобути технічну освіту», — розповідає Роман Михайлович.

Враховуючи, що Роман Михайлович у той час вже почав виступати у першій команді ФК «Карпати», він навчався у Політехніці на заочній формі навчання.

«Не багато пам’ятаю про навчання у Політехніці, бо більшість часу займався футболом. Та, безперечно, здобуті знання були важливими для загального розвитку. Пам’ятаю, що мав певні поблажки, бо могли бути екзамени у той день, коли гра, тому міг складати екзамени наступного дня. Ще пригадую, що в 60-ті роки футбольна команда Політехніки завжди достойно грала на першості міста серед університетів була однією з кращих», — згадує Роман Михайлович.

Випускник Політехніки також пригадує, що закохався у футбол практично з першого дня, коли побачив м’яч і почав бігати на стадіон після школи, щоб грати з хлопцями цю гру.

«Велику роль у тому, що я став футболістом, зіграв Богдан Дмитрович Маркевич, батько Мирона Маркевича. Він, можна сказати, виховав нас у Винниках, зробив із нас справжніх футболістів. У ті часи футбол починався не через гаманець, а через серце. Ми віддавалися на повну, тому й стали гравцями «Карпат». Я вам скажу, щоб бути успішним футболістом у першу чергу треба мати думку в голові. Бо інакше, скільки не ганяй того м’яча, а нічого не буде! Щоб мати ту думку, то треба мати освіту, здобувати знання. Дурень ні в одній справі нічого не доб’ється. У футболі те саме. У «Карпатах» ми були справжньою командою, мали «карпатський дух», розуміли одне одного з півслова», — говорить Роман Михайлович.

Роман Михайлович Покора завершив свою футбольну кар’єру у 33 роки і за ті десять років, які провів у ФК «Карпати», назавжди вписав своє ім’я в історію львівську футболу. Чоловік зізнається, що давно вже не грав у футбол, бо вже здоров’я не дозволяє, але досі любить ходити на стадіон та уважно стежить за розвитком українського футболу.

Роман Михайлович Покора Роман Михайлович Покора