Тетяна Пасович, тижневик «Аудиторія»
реквізити науковця

Враховуючи умови чинного порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії Кабінет Міністрів України 6 березня 2019 року затвердив Постанову «Про проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії». Цьогоріч маємо можливість створити першу разову спеціалізовану вчену раду – для захисту тільки одного здобувача.

За такою схемою здобувачі ступеня доктора філософії захищатимуться до 31 грудня 2020 року, якщо раніше, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Кабмін не ухвалить порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ).

З метою упорядкування процедури атестації здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у Львівській політехніці відділ докторантури та аспірантури разом із начальником НДЧ нині працюють над розробленням відповідного положення. Очільниця відділу Олена Мукан пояснює:

– Щоб ініціювати створення разової спеціалізованої вченої ради, першочергово здобувач має звернутися до голови Вченої ради університету із заявою щодо проведення попередньої експертизи дисертації. Вчена рада затверджує кафедру, де відбуватиметься фаховий семінар, а також рецензентів.

У Львівській політехніці може проводитись попередня експертиза дисертацій тих здобувачів, які проходять підготовку в університеті, а за дорученням МОН України і для тих здобувачів, підготовка яких здійснювалася в інших закладах вищої освіти чи наукових установах.

Якщо є позитивний висновок фахового семінару відповідної кафедри про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації – здобувач звертається із заявою на ім’я голови Вченої ради вдруге. У відповідь на його заяву Вчена рада університету призначає голову разової спеціалізованої вченої ради та двох опонентів.

Наступний крок – клопотання від університету до Міністерства освіти і науки України про утворення разової спеціалізованої вченої ради. Упродовж місяця МОН України розглядає клопотання і видає наказ, яким офіційно затверджує склад цієї ради. Тільки тоді здобувач має право звернутися із заявою до голови разової спеціалізованої вченої ради щодо проведення його атестації.

Разова спеціалізована вчена рада формується з п’яти осіб: голова, два рецензенти і два опоненти. Вимоги до них: не менше трьох наукових публікацій за останні п’ять років за науковим напрямом дисертації здобувача, з них не менше однієї публікації у виданнях, проіндексованих у базах даних Scopus та/або Web of Science. До таких публікацій зараховують монографії, розділи монографій, статті в періодичних наукових виданнях, що є у переліку наукових фахових видань України, затвердженому МОН України, або в періодичних наукових виданнях інших держав. Крім цього, голова, принаймні один рецензент і один опонент повинні мати ступінь доктора наук.

Головою разової спеціалізованої вченої ради не може бути науковий керівник здобувача, керівник (заступник керівника) закладу вищої освіти, співавтор наукових праць здобувача, рецензент його монографії чи близька особа, інакше виникає конфлікт інтересів.

Опоненти мають бути працівниками іншого закладу вищої освіти чи наукової установи, при цьому вони не можуть бути співробітниками.

Рецензенти, як і опоненти, – не мають бути близькими особами здобувача, його наукового керівника або співавторами будь-якої наукової публікації здобувача.

Серед вимог до здобувача – успішне виконання освітньо-наукової програми відповідної спеціальності, опублікування основних наукових результатів дисертації щонайменше у трьох наукових публікаціях. Одну з них необхідно опублікувати у періодичному науковому виданні країни ЄС та/або ОЕСР. При цьому не зараховують статті, опубліковані в одному випуску; якщо у них повторюються наукові результати, що опубліковані раніше тощо.

– Щоб забезпечити виконання вимог щодо наукових публікацій учасників процесу атестації здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, необхідно перевірити публікації і здобувача, і голови, і опонентів, і рецензентів, – каже Олена Василівна. – У цьому нам допомагають працівники науково-технічної бібліотеки, які ретельно перевіряють факт опублікування наукових праць та статуси видань, у яких вони опубліковані, та за результатами перевірки формують відповідну довідку.

– Важливо також зупинитися на питанні академічної доброчесності, – додає Олена Мукан. – Виявлення радою порушення академічної доброчесності в дисертації чи публікаціях є підставою для відмови у присудженні ступеня доктора філософії без права її повторного захисту. Перевірка рукопису дисертації здобувача в університеті здійснюється відповідно до Регламенту перевірки на академічний плагіат кваліфікаційних робіт студентів, рукописів дисертацій та монографій, рукописів статей, поданих до публікування у періодичних наукових виданнях, у Національному університеті «Львівська політехніка».

Як усе працюватиме, довідаємося вже незабаром. Очікуємо наказ МОН України про створення в університеті разової спеціалізованої вченої ради для захисту аспіранта за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».