Марія Кузьміч, студентка четвертого курсу Інституту енергетики та систем керування:
«Він має любити свою справу»

Гадаю, що передусім людина має бути зацікавлена у покращенні освітньої програми, бути в курсі сучасних тенденцій і знати, у якому напрямку та як має розвиватися освіта. Керівник освітньої установи має запозичувати закордонний досвід і навчальні інструменти, які покращили б нашу систему. Найважливіше, щоб людина була захоплена цією справою та любила те, що робить. Очільник не має бути агресивний, а, навпаки, відкритий – щоб до тієї людини завжди можна було звернутися за допомогою.

Андрій Стасів, студент першого курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології:
«Чесний та об’єктивний»

Керівник має бути чесний та не мати жодного стосунку до корупції. Він мусить бути лідером і оцінювати своїх працівників за їхньою роботою, а не за зовнішнім виглядом чи власними упередженнями. Вважаю неправильним, коли очільники мають своїх улюбленців, по-різному ставляться до підлеглих – вони зобов’язані бути об’єктивні.

Христина Шевчик, студентка другого курсу Інституту економіки і менеджменту:
«Справжній керівник – кваліфікований і досвідчений»

Передусім керівник має бути відповідальний, зібраний, навіть строгий певною мірою. Така людина повинна мати вплив на своїх підлеглих і колег, бути не просто наставником, а прикладом для наслідування. Не менш важливими є його кваліфікація та досвід, бо, купивши диплом чи посаду, ти не станеш добрим очільником. Байдужість і несерйозність – точно не ті риси, що характеризують хорошого керівника.

Йосиф Ситник, завідувач кафедри менеджменту персоналу та адміністрування (ІНЕМ):
«Сучасний керівник – не «кабінетний»

Сучасний керівник мислить системно, дивиться у майбутнє, добре розуміє людську психологію та мотивацію. Він переживає всі процеси, що відбуваються в організації – емоційно, інтелектуально, творчо, матеріально, духовно. Сучасний менеджер дбає не лише про свій розвиток, а й про розвиток галузі, у якій він працює, і про розвиток економіки України загалом. Табу для керівника – замкнутість, тим паче у науковій установі. Обмін думками, емоціями може наштовхнути підлеглих на нове відкриття, стрімкий розвиток, новий інтелектуальний продукт. Сучасний керівник – не «кабінетний». Доброчесність, справедливість, порядність, відповідальність, сповідування правильних цінностей, людиноцентрична стратегія керування, вміння працювати у команді – запорука успіху.