Анастасія Степаняк (Мозгова), тижневик «Аудиторія»
Олег Грицунь

Олег Грицунь – асистент кафедри транспортних технологій. Нещодавно молодий науковець захистив кандидатську дисертацію на тему «Обґрунтування раціональних режимів світлофорного регулювання з урахуванням характеристик транспортних потоків і поведінки пішоходів». Політехнік розповів, як пішоходи впливають на рух транспорту та що з цим робити.

Тему світлофорного регулювання пан Олег почав досліджувати ще у студентські роки, був неодноразовим переможцем наукових олімпіад і конкурсів.

– До теми дисертації спонукала сучасна ситуація на львівських дорогах, де є велика кількість порушників-пішоходів, які переходять проїзну частину на заборонений сигнал (червоне світло). Ми мали за мету дізнатися, як пішоходи впливають на транспорт, визначити раціональний режим роботи світлофора, щоб гарантувати безпеку пішоходам і зменшити транспортні затримки, – розповідає науковець.

З допомогою якісного обладнання Львівавтодору – камер спостереження руху транспорту – здійснювали 24-годинний моніторинг львівських перехресть.

– Усі львівські перехрестя ми поділили за місцем їх розташування на три типи: перехрестя у зоні великої концентрації людей – поблизу залізничних та автовокзалів, автостанцій, аеропорту; перехрестя у центральній частині міста, переважно пішохідній; перехрестя у житловій зоні. Найбільшу кількість осіб-порушників режиму світлофорного регулювання зафіксовано у межах приміських районів, тобто там, де є концентрація транспортних вузлів. Згідно з нашим дослідженням, на цих ділянках близько 40% пішоходів переходять на червоне світло. Причиною такої недисциплінованості є значна тривалість забороненого сигналу – люди втрачають терпіння і рушають.

За словами Олега Грицуня, усі вітчизняні методики розробки тривалості циклу роботи світлофора зважають лише на потреби транспорту, тому політехнік розробив рекомендації, які враховували б і потреби пішоходів: останні очікуватимуть менше, а транспорт рухатиметься швидше. Незважаючи на те, що об’єктом дослідження був Львів, рекомендації діятимуть у будь-яких містах України, адже, як стверджує автор, поведінка пішоходів всюди однакова. Її чинниками є мета переміщення, вік пішохода та його бажання якомога швидше досягти мети.

– Зазвичай люди, яким за сорок п’ять, переходять проїзну частину і не зважають на сигнали світлофора, наражаючись на небезпеку і спричиняючи значні транспортні затримки. З6% усіх ДТП Львова стаються за участі пішоходів. Найбільша кількість травмованих осіб під час ДТП – саме на регульованих пішохідних переходах і перехрестях. У 17% цих випадків пішоходи загинули. Регульовані переходи зазвичай облаштовані на магістральних вулицях, на яких спостерігаємо високу швидкість руху транспорту, тому водії, рухаючись на дозвільний сигнал, не можуть швидко загальмувати, якщо пішохід перебігає на червоне.

Дослідження також показало, що за поганих кліматичних умов кількість порушників режиму регулювання у центральних і житлових зонах міста є майже нульовою, а у межах приміських районів – навпаки, зростає. Науковець пояснює: пішоходи у цих районах не є мешканцями міста, вони живуть на компактних територіях, де не передбачено системи примусового регулювання руху, для них це незвично, тому вони просто не зважають на світлофори.

– Пішохід, який переходить проїзну частину на заборонений сигнал, на 3–4 секунди збільшує тривалість транспортної затримки одного транспортного засобу. Під час дозвільного сигналу світлофор може пропустити 6–7 автомобілів, якщо додати 3 секунди затримки, транспортний потік сповільнюється на 18–20 секунд.

Розроблені рекомендації тривалості циклу роботи світлофора вже впроваджено у два акти Львівавтодору, їх взяло до уваги підприємство Державний інститут проектування міст «Містопроект». Також на основі цих рекомендацій кафедра ТТ навчає студентів і здійснює моделювання впливу пішоходів на транспорт за допомогою спеціального програмного середовища.

– Ми ставимо за мету розробку не одного світлофорного об’єкта, бо це нічого не дасть, а розрахунок всієї вулиці. Тому моделюємо, як це відбуватиметься, і віримо, що у майбутньому ці результати впровадять на змодельованих об’єктах, – сподівається Олег Грицунь.