Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»
Василь Желих

Науковці кафедри теплогазопостачання та вентиляції ІБІД здійснюють наукові і науково-госпдоговорні дослідження з актуальних проблем тепло- і газопостачання, вентиляції, використання нетрадиційних та вторинних джерел енергії, охорони довкілля, сонячної енергетики тощо. Про це розмовляємо із завідувачем кафедри професором Василем Желихом.

– Наша кафедра – унікальна, бо фактично готує фахівців трьох спеціальностей: теплогазопостачання; вентиляції і кондиціювання повітря; опалення та альтернативних джерел енергії, – говорить Василь Михайлович. – В Європі є цілі інститути, які окремо займаються кожною з цих спеціальностей. Окрім того, що даємо добру освіту нашим студентам, активно долучаємо їх до кафедральних наукових розробок. У лабораторії аеродинаміки, що розташована у ХII корпусі, й досі функціонує аеродинамічна труба, яку почали будувати у 1927 році для відділу будівництва аеропланів у Львівській політехніці, що функціонував тут у 1930–31 роках. Цю трубу не лише активно використовуємо в наукових дослідженнях, а й зберегли для нащадків одну з історичних споруд університету. Торік підготували документи, які дозволили б лабораторію аеродинаміки віднести до національного надбання України. Чекаємо результату з Міністерства освіти і науки України. До речі, власник фірми Герц з Австрії був дуже здивований, що ми не лише зберегли у чудовому стані, а й проводимо дослідження на обладнанні фірми Сіменс тридцятих років минулого століття.

– Що вдалося втілити у життя із наукових здобутків?

– Працівники лабораторії аеродинаміки досліджують аеродинаміку будівель і споруд. Ми перевіряли територію на проспекті Свободи, де нині стоїть готель «Опера», адже це мала бути вставка до існуючого будинку. Зараз розпочали досліджувати енергоощадні пасивні будинки, адже саме аеродинаміка дає можливість вентилювати приміщення без додаткових затрат. Замовникам пропонуємо найкращі рішення їхніх проблем.

– А як щодо наукових досліджень нетрадиційних джерел енергії?

– Нині, коли опалення і підігрів води стають дуже дорогі, люди частіше звертаються до нетрадиційних джерел енергії. Ми досліджуємо використання сонячної енергії для гарячого водопостачання. Наше завдання – зробити будинки енергоефективними й енергоощадними. Працюємо і над біогазовими технологіями. Нетрадиційні джерела енергії нині актуальні як для ЖКГ, так й для сільського господарства. Маємо промисловий зразок побутової біогазової установки. Не так давно підписали угоду між Львівською політехнікою і Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького про спільні наукові дослідження. Їх цікавить залишок після переробки органіки (планують використовувати це як добавку для кормів худобі) і виведення бактерій, які утилізували б листя. Приємно, що наші доробки дуже цікаві не лише для України, а й для закордону.

– Як місто і область ставиться до наукових здобутків кафедри?

– Ми часто консультуємо житлово-комунальні господарства міста і області щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та економного енергоспоживання і енерговикористання. Зазвичай, пропонуємо ті розробки, з яких маємо добрі результати, зокрема з використання сонячних колекторів для гарячого водопостачання в ЖКГ. На жаль, нині ця проблема відкрита, бо для її вирішення потрібна державна програма і чималі інвестиції. Щодо вітрової енергетики, то нею в нашому регіоні майже не користуються, тому широко тією проблемою не займаємося.

– Чи залучаєте до розробок аспірантів, студентів старших курсів?

– Безперечно, у нас навчаються дуже розумні й ініціативні студенти, тому з третього курсу залучаємо їх до наших кафедральних досліджень. Добре вписалися в команду науковців студенти Ірина Венгрин (третій курс), Катерина Дуднік, Олена Конончук та Микола Пальчикевич (четвертий курс), аспіранти Дмитро Гарасим і Остап Пона.

– З іноземними вишами співпрацюєте?

– Звичайно. Із Жешівською політехнікою що два роки проводимо спільні наукові конференції, друкуємо свої статті у них, а вони у нас. Наприкінці навчального року побували в Інституті інженерії довкілля Варшавської політехніки. Плануємо підписати з ними та з Варшавською політехнікою міжвишівську угоду про спільні наукові дослідження і навчання студентів. Маємо добрі наукові контакти з Політехнікою Ченстоховською (Польща) і з Технічним університетом в Кошіце (Словаччина).

– Як керівник, які бачите перед собою нові перспективи?

– Завдань дуже багато. Передовсім – налагодження ширших міжнародних зв’язків. Маємо добру школу, закордонні студенти і викладачі відзначають високий рівень наших досліджень. З іншого боку – нам теж є чого повчитися у наших закордонних колег. Мусимо добиватися того, щоб наші наукові доробки служили людям.

– 1 вересня Політехніка радо прийняла у своїх стінах першокурсників. Що побажаєте їм?

– Побільше креативності. Щоб не боялися ставити перед собою конкретні завдання і вирішували їх, незважаючи на складну ситуацію в країні. Терпіння понад усе і розуміння того, що їхні знання дуже знадобляться Україні.