Коли календар показує перший весняний місяць, стає зрозуміло одне – найстрашніше позаду. Недоспані ночі та безкінечний список наукових «боргів» залишилися в далекому минулому. А душа готова до нових звершень у наступному семестрі.

Чергова сесія підійшла до свого кінця, а кожен студент отримав заслужені бали в заліковій книжці. Для когось усе це вже стало доброю традицією, хтось «дух сесії» пережив на собі вперше.

«Усе життя мене лякали першою сесією. Мені говорили, що це значно складніше, ніж тест ЗНО. Що я скажу? Це далеко не так. Для того, хто навчався протягом семестру, сесія не приносить сліз і розчарування», – розповідає першокурсник Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Пеник Микола. І додає: «Як на мене, це лише результат твоєї праці, тому якщо не працював під час семестру – пожинай плоди».

Першокурсниця Інституту гуманітарних та соціальних наук Івасюк Христина розповіла, що страшилки зі школи про першу сесію – не справдилися.

«На щастя, мене навчають дуже хороші викладачі і я щиро дякую їм за лояльне ставлення до мене. У школі нас завжди лякали, що в університеті все набагато строгіше й ніхто не буде з нами «бавитись», але це не так. Якщо зарекомендувати себе старанним студентом, то тобі обов’язково підуть на поступки й дозволять щось доскласти на хороший бал. Принаймні, так було в моєї групи», – ділиться враженнями Івасюк Христина.

А ось для першокурсника Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Олександра Шевчука, перша сесія відбулася дуже спокійно.

«Пройшло все якось доволі спокійно, без стресу й безсонних ночей. Гадаю, що частково це пов’язано з дистанційною формою сесії, адже все ж вдома психологічно відчуваєш себе комфортніше. Переживання, звісно, були, але здебільшого від того, що я не знав чого очікувати», – каже Олександр Шевчук.

«Дуже переживала, оскільки для мене це все новинка, але навіть не помітила, як склала останній іспит. Не можу сказати, що все було дуже просто. Кілька днів справді довелося посидіти до ночі, але в кінці я все ж отримала омріяне «відмінно». Загалом задоволена своїми успіхами й дуже надіюся, що наступна сесія пройде не гірше», – поділилася першокурсниця Інституту права, психології та інноваційної освіти Петрик Світлана.

Як то кажуть, очі бояться, а руки роблять! Хіба не так? Важливо лише правильно розподілити свій час та робити все вчасно, тоді безумовно ніяка сесія не буде страшна.