Підготовчі курси (за програмою ЗНО)
Всеукраїнська олімпіада  Львівської політехніки
 

Львівська політехніка стане потужною кузнею кадрів для професійної педагогічної освіти

29 листопада 2016, 15:18
Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки

Днями у Львівській політехніці відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція на тему «Проблеми підготовки педагогів для професійної освіти: теорія та практика». Ця конференція була присвячена 200-річчю Національного університету «Львівська політехніка». Її тематика зацікавила науковців-педагогів і практиків, працівників ПТУ з різних регіонів України. Було проведено два пленарні засідання, п’ять секційних, майстер-класи педагогічної майстерності.

Вступним словом конференцію відкрив проректор з навчально-педагогічної роботи Роман Корж:

– Ми раді вітати вас у стінах університету, який невдовзі відзначить своє 200-річчя. Увесь науково педагогічний склад Львівської політехніки розуміє значення педагогіки, педагогічної майстерності для підвищення якості освіти не лише у ПТУ, а й на всіх рівнях освіти. Наш університет готовий залучити увесь свій науково-освітній потенціал для підготовки висококваліфікованих викладачів професійної освіти. Відвідуйте наші конференції, семінари... Наші двері завжди відчинені для вас. Плідної вам роботи!

Модератор конференції, завідувач кафедри педагогіки і соціального управління, доктор педагогічних наук Юрій Козловський надав слово для виступу «ідейному натхненнику» запровадження в університеті навчання з професійно-фахової педагогіки доктору юридичних наук, директору Інституту права і психології Володимиру Ортинському. Володимир Львович сказав, що знає профтехосвіту зсередини. Адже 43 роки тому він закінчив Дрогобицьке ПТУ і здобув фах токаря. Далі – навчання у Дрогобицькому педінституті, праця викладачем математики і фізики у сільській школі. А далі – зміна траєкторії – служба в органах внутрішніх справ, зацікавлення юриспруденцією і юридичною наукою.

Володимир Львович розповів про 5-річне становлення наймолодшого у Львівській політехніці інституту, про створення кафедри педагогіки і соціального управління, на якій працює нині 5 докторів педагогічних наук, а в університеті їх 9. Зараз триває робота з ліцензування на бакалавраті навчання з підготовки викладача професійної освіти на базі 11 класів, а також надання другої вищої освіти з професійної педагогіки. «Наш інститут, наш університет впевнено перетворюються у потужну кузню кадрів для професійно-технічної освіти».

Юрій Козловський виступив із ґрунтовною доповіддю «Стратегічні напрями розвитку професійної педагогіки: інтегративний підхід» (інтергативний – об’єднувальний). Насамперед Юрій Михайлович надав статистику щодо сучасного стану професійно-технічної освіти в Україні і на Львівщині. Нині підготовку робітничих кадрів ( а це близько 400 робітничих кваліфікацій) здійснюють 817 державних професійно-технічних закладів. У ПТУ навчається 303,1 тисяч осіб. Навчальний процес забезпечують 39,5 тисяч педагогічних працівників. Середня забезпеченість педагогічними кадрами становить 85 відсотків. У професійно-технічних навчальних закладах Львівщини навчається 29,1 тисяч осіб. Навчальний процес забезпечують 2,8 тисяч педагогічних працівників. Середня забезпеченість педагогічними кадрами становить 81 відсоток. Попри ці цифрові характеристики, загальна картина сучасної професійно-технічної освіти в Україні вимальовується невтішною. Це пов’язано, зокрема з труднощами фінансування цієї освітньої галузі, зменшенням кількості учнів ( з різних причин, в тому числі і погіршення демографічної ситуації), відтік кваліфікованих кадрів за кордон, насамперед до Польщі.

Між тим, професійна освіта безпосередньо пов’язана з потребами економіки України, а підготовка робітничих кадрів лежить в основі економічного розвитку нашої країни. Ці загальні закономірності були математично обґрунтовані ще у 50-х роках минулого століття.

Доповідач зазначив, що ліцензійні обсяги за спеціальністю 015 «Професійна освіта» у Західному регіоні є надзвичайно малими, а державне замовлення повністю виконується лише за спеціальністю «Комп’ютерні технології». Таким чином на теренах Львівщини фактично відсутня підготовка педагогів для професійної освіти.

За словами Юрія Михайловича, у Національному університеті « Львівська політехніка» розвиваються два стратегічні напрямки підготовки педагогів для професійно-технічної освіти. По-перше, це запровадження факультативного блоку педагогічних дисциплін для студентів 3-го і 5-го курсів. По-друге, – підготовка фахівців за спеціальністю 015 «Професійна освіта». У справі розробки навчальних планів і освітніх програм склалася плідна співпраця між кафедрою педагогіки і соціального управління та навчально науковими інститутами – інженерної механіки та транспорту, а також будівництва та інженерії довкілля, хімії та хімічних технологій.

Емоційним був виступ директора Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва Олега Саврука. Він почав зі згадки епізоду фільму «Москва сльозам не вірить». Молодий доктор наук проголошує тост за талановитого робітника науково-дослідного інституту Гошу: «Успіх моєї докторської дисертації на 80 відсотків залежав від золотих рук Гоші». При явному перевиробництві багатьох спеціальностей у ВНЗ, країна гостро потребує токарів, фрезерувальників, зварювальників, мулярів, плиточників, хіміків-лаборантів тощо. Великою проблемою профтехосвіти є те, що у багатьох ПТУ вчать дітей на застарілому обладнанні, яке залишилося ще з радянських часів, коли майже усі підприємства мали свої базові ПТУ. Такі випускники не завжди задовольняють сучасний ринок праці. Тим не менше, за словами Олега Саврука, його училище намагається своїми силами, своїми заробленими коштами проводити модернізацію своїх класів, лабораторій і майстерень.

Від педагогів-практиків доповідала також Антоніна Ківшик, заступник директора з навчально-виробничої роботи ПТУ номер 50 міста Карлівка Полтавської області. Перебудова діяльності цього навчального закладу почалася не згори, не в самому колективі. Провели анкетування викладачів, учнів. Кожен висловив своє бачення поліпшення якості освіти, яка б відповідала вимогам ринку праці. Викладачі самі взялися за створення підручників, написання робочих зошитів для учнів. Тепер майже усі випускники 13 робітничих професій знаходять місце праці на Полтавщині, у сусідніх Запорізькій і Харківській областях.

Різних теоретичних і практичних аспектів підготовки педагогів для професійно-технічної освіти торкнулися у своїх доповідях завідувач лабораторії інноваційних технологій навчання Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Львівській області Роман Вороняк, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та соціального управління Львівської політехніки Лілія Сушенцева, кандидат педагогічних наук, доцент Національного педагогічного університету імені Драгоманова Ірина Голіяд, кандидат педагогічних наук, доцент Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» Т. Сулима та інші науковці та практики профтехосвіти.

Доктор педагогічних наук, академік Національної академії педагогічних наук Олександр Лавріненко виступив з цікавою доповіддю «Розвиток педагогічної майстерності викладачів професійно-технічних навчальних закладів у вимірах педагогічної майстерності». Він же провів майстер-клас педагогічної майстерності. На думку академіка, педагогічна майстерність – це не лише ерудиція, вільне володіння матеріалом. Є чимало різних складових цієї майстерності: ораторське мистецтво, артикуляція голосу, вміння рухатися по аудиторії. Викладач має бути цікавий як особистість тим, хто його слухає. Академік чимало жартував... У перерві журналіст прес-служби поцікавився тим, як академік ставиться до тих викладачів, які під час якоїсь навіть дуже серйозної лекції можуть розповісти анекдот, якусь веселу житейську історію. Олександр Лавріненко відповів дослівно так: «Почуття гумору – це складова педагогічної майстерності. Але не треба забувати про почуття міри і педагогічну доцільність...». Приблизно так свого часу відповідав на моє запитання і професор Юрій Козловський.

Коментар журналіста

Признаюся, і у мене, і тих людей, з якими я спілкувався на тему педагогіки, були сумніви: педагогіка – наука чи мистецтво. А ще мені здавалося, що це наука переважно гуманітарна, що педагогами у науковому вимірі стають переважно люди з вищою освітою філолога, історика, психолога... Виявляється, це далеко не так. Юрій Михайлович подарував мені книгу відомого українського педагога Семена Устимовича Гончаренка «Педагогічні закони, закономірності, принципи. Сучасне тлумачення». Так от у ній книжці наводяться слова видатного українського педагога Василя Сухомлинського: «Педагогіка стане точною наукою лише тоді, коли дослідить і пояснить найтонші, найскладніші залежності і взаємообумовленості педагогічних явищ». Виявилося, що Семен Устимович відомий зокрема своїми методиками викладання фізики. Він створив посібник із розв’язання задач з фізики, який 8 разів перевидавався в Україні і 5 разів у Польщі... До речі Семен Гончаренко був офіційним опонентом, коли Юрій Козловський захищав 2013 року докторську дисертацію. Юрія Михайловича можна вважати молодим науковцем. Він народився 1978 року. Закінчив Львівський фізматліцей, а згодом факультет фізики Львівського національного університету імені Івана Франка. В Інституті банківської справи очолював кафедру математики. Думаю, що така базова освіта ( і ще дуже важливо, що вчительське, педагогічне коріння його йде ще від діда-прадіда) сприятиме підготовці висококваліфікованих викладачів для профтехосвіти саме у нашому технічному університеті з вагомою гуманітарною складовою.