Львівська політехніка проводить набір на підготовчі курси

Про Франка борця та лірика говорили студенти-геодезисти: в ІГДГ організували оригінальне заняття

22 листопада 2016, 15:37
Наталія Павлишин, тижневик «Аудиторія»

Упродовж двох місяців у Львівській політехніці відбулося чимало цікавих заходів, присвячених роковинам від дня народження Івана Франка. До політехнічної франкіани минулого тижня вирішили долучитися також і студенти Інституту геодезії. Магістри першого курсу організували своєрідну пару, приурочену поетові-борцю та поетові-лірику.

– Тішить, що така ініціатива пішла саме від студентів. Ми це дуже шануємо, бо, якою буде молодь, такою буде інтелігенція і таким буде наше життя. Титан думки і праці, звертаючись до української молоді, наголошував: є відповідальна епоха і від нас усіх залежить, щоб з українського аморфного тіла створити українську націю. Над цим треба працювати. Зараз, у цей нелегкий час, ми творимо українську націю, – наголосила на початку студентської акції голова Товариства «Просвіта» Львівської політехніки професор Христина Бурштинська. – Для нас усіх він зробив надзвичайно багато. Без його сили і творчості ми б не мали тієї Галичини, яка стала українським П’ємонтом. Зважте, що всі революції, які відбувалися в нас – Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності – не обходилися без його величного слова.

Геодезисти читали різну поезію, було чимало таких творів, які, очевидно, запали в серце не одній молодій людині – «Я – декадент», «Вічний революціонер». Студенти декламували ці рядки по кілька разів. І треба сказати, що в декламації відчувалося, яка вага для них у кожному слові, рядку. Звичайно, не обійшлося без лірики. Адже Франко-лірик – це особлива глибина почуттів і ніжності.

– Такий дивовижний поетичний талант Франка, що, здавалося, навіть одного його вистачило б для слави. Однак він ще володів безмежною силою духу. Ця сила творця така велика, що привела до відродження Української держави. А ще поет подарував нам дух, що не вмирає. Франко – це поет боротьби за державність, а тому повсякчас шукав різні способи, щоб народ піднявся. Тому маємо такі могутні вірші, як «Каменярі», «Мойсей», «Вічний революціонер». Читаючи його суспільно-політичні праці, бачимо, що це людина, яка тримала в своїй голові цілі епохи. Масштаб його геніальності є на рівні з найбільшими геніями світу. Він не раз наголошував, що мусимо дбати про майбутні покоління, наш розвиток. Вражають силою думки його величні праці з політології, філософії, історії етнографії, економічної науки – це цілі світи. Ми щасливі, що належимо до народу, який має таких геніїв, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка! – такими словами до студентів звернулася на завершення просвітянка.