Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

За участю політехніків у Львові обговорили особливості українсько-польських відносин

22 грудня 2016, 10:40
За матеріалами Польсько-українського порталу

15 грудня 2016 року Фундація Центр досліджень «Польща-Україна» і волонтерська ініціатива «Львівський Лицар. Допомога українським воякам» провели дискусію про польсько-українські відносини. Говорили про інформаційну війну Росії проти Польщі та України, соціально-політичні відносини між народами, загрози і перспективи співпраці між країнами.

У дискусії взяли участь експерт фонду ім. Казіміжа Пуласкєго Адам Лельонек (Варшава), професор Національного університету «Львівська політехніка» Ярина Турчин (Львів), журналіст «Радіо Свобода» Галина Терещук (Львів) і депутат Верховної Ради та співголова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею Оксана Юринець.

Співголова депутатської групи із міжпарламентських зв’язків України з Польщею Оксана Юринець

Українські ЗМІ люблять поширювати новини, які псують польсько-українські відносини, і «не помічати» тих, які сприяють їхньому зміцненню. Наприклад, 2 грудня відбувся візит Петра Порошенка до Варшави. Була підписана важлива угода між міністрами оборони України і Польщі. Українські ЗМІ цього «не помітили», а це те, чим слід пишатися. Цю угоду Рада прийняла синхронно з польським парламентом. Її дуже негативно сприйняли російські ЗМІ, а це дещо означає.

За 25 років дипломатичних відносин Україна призначила до Польщі 10 послів, а Польща до України – 6. Коли маємо таку плинність кадрів, то бракує системної роботи, багато важливих речей губляться.

В України немає іншого сусіда, крім Польщі, з яким можемо активно дружити. Польща – країна, яку Європа помітила, коли вона мала гарні відносини зі США. Саме тоді поляки стали потрібними Європі. Наш безвіз буде ще довго відтерміновуватися, поки не сформуємо таку ж тісну та гарну співпрацю з ЄС, поки не станемо потрібні Європі.

Польща завжди мала одну стратегічну позицію щодо нас. Угорщина, Румунія – хиталися, мов маятник, а Польща – ні. Добре, що Брюссель зараз закладає фінансування у співпрацю пари Польща-Україна.

Ян Пєкло – абсолютно об’єднавчий і проукраїнський посол Польщі в Україні. Добре, що саме він зайняв цю посаду.

Доктор політичних наук, професор Національного університету «Львівська політехніка» Ярина Турчин

Існують міфи, які Росія популяризує в рамках інформаційної війни проти ЄС і України, в рамках своєї програми – розділяй і владарюй. Перший міф – ЄС це слабка структура, яка постійно у кризі й скоро розпадеться. Другий – Україна це слабка, розділена на Захід і Схід держава, в якій війна, що там окремо український народ і окремо його влада, якою керує Америка. Міф третій – США – країна-агресор, яка хоче панувати світом, зокрема Європою. Подивіться на політику Франції, вона часто антиамериканська, вони бояться США, і це визначає їхні симпатії до Росії. Міф четвертий – Америка – це глобальний агресор, який провалив усі військові місії. Але американці будуть подолані єдиними, хто їм опирається, – Росією та Китаєм.

Через пропаганду Кремль, головним чином, відволікає росіян від проблем, які справді існують в їхній країні. Бо коли росіяни вийдуть з інформаційного вакууму, то збагнуть, в якій жахливій країні живуть і хто винуватий.

Коли відбувається звичайна війна, то руйнуються доми, гинуть люди, усі бачать загрозу, бояться і хочуть змінити ситуацію. Коли ведеться інформаційна війна, то руйнуються суспільства. Там створюється вакуум, у якому живуть люди. Нам дивно чути про розіп’ятих дітей, а люди на Донбасі та в Росії, які живуть в ізоляції, – вірять у це. Росія інвестувала десятки мільярдів доларів у пропаганду в Європі. Особливо піддатливі їй нестабільні та економічно слабкі демократії Центральної Європи.

Протистояти інформаційній війні можна, для цього слід більше спілкуватися між собою, створювати свої центри поширення інформації, запрошувати в Україну іноземних кореспондентів і відправляти своїх до сусідів. Багато країн, як-от Туреччина, досі отримують новини про Україну від своїх журналістів у Москві, а ті з російських джерел. Уявляєте, що вони там пишуть?
 

Фото: Андрій Поліковський