Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Економічна освіта, архітектурні пам’ятки, ІТ-технології і відомий математик: у Політехніці відбулася низка конференцій

6 квітня 2017, 12:47
Катерина Гречин, Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

У Львівській політехніці відбулася низка конференцій, які провели Інститути економіки та менеджменту, архітектури, підприємництва та перспективних технологій і прикладної математики та фундаментальних наук.

«Сучасна економічна освіта очима студентів»

На кафедрі економіки підприємства та інвестицій ІНЕМ говорили про узгодження навчальних програм майбутніх економістів із запитами сучасного ринку.

49 студентів, які зголосилися до участі в конференції, працювали у п’яти секціях. Серед 11 доповідей порушено теми використання інформаційних технологій у сучасній освіті, молодіжного ринку праці України, реалій використання тайм-менеджменту в університетах, соціальних ініціатив студентів у формуванні громадського бюджету міста.

За результатами конференції чотири найкращі презентації відзначено грошовими винагородами в розмірі 300 грн. Це «Імітаційне моделювання як ефективний інструмент вдосконалення системи управління підприємством» (Софія Коліушко), «Диспропорції в системі вищої освіти України» (Володимир Косило), «Внутрішня міграція, спричинена воєнним конфліктом, та її вплив на регіональні ринки праці» (Юрій Стевчак), «Факторний аналіз успішності студентів з використанням дисперсійних методів» (Наталя Кравців).

Збереження та ревалоризація пам’яток села Підгірці

25 березня архітектори провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Збереження та ревалоризація пам’яток села Підгірці. Відтворення втраченої дерев’яної церкви св. Михайла».

Напередодні перед актовою залою головного корпусу університету відбулося урочисте відкриття виставки «Архітектурна та археологічна спадщина с. Підгірці. Досвід міжнародних досліджень». У її відкритті взяли участь і виступили знані архітектори, науковці, мистецтвознавці, керівники державних інституцій і громадських організацій, гості із Відня і Харкова. Господарі конференції організували для засобів масової інформації прес-конференцію. Цього ж дня в Підгірцях відбулося виїзне засідання.

Наступного дня, у суботу, учасники й гості конференції обговорили сучасний стан архітектурних та археологічних пам’яток села, збереження фундаментів та обгорілих елементів утраченої дерев’яної церкви. Цікавими думками поділилися доцент Володимир Лопатько з Харківського національного університету будівництва і архітектури, завідувач кафедри реставрації мистецької спадщини Микола Бевз, доцент цієї кафедри Олег Рибчинський, директор громадського об’єднання «Шолом – Підгірці» Ігор Кавич, сільський голова Підгірців Надія Михайлишин (представила генеральний план розвитку села).

Учасники конференції вирішили, що потрібно розробити документацію на затвердження охоронних зон ландшафту з нанесенням територій архітектурного та археологічного комплексів, продовжити подальші дослідження. Запропоновано додати всі пам’ятки разом із Пліснеськом до складу Національного або Культурного парку, який охоплював би архітектурні пам’ятки, природні місця з відповідними границями ландшафту, розвивати в селі зелений чи еко-туризм, народні промисли.

Учасники конференції висловили вдячність директорові Українсько-Австрійського центру науки, освіти і культури Андреасу Віннігеру за матеріальну підтримку заходу.

ІТ: технології, бренди, бізнес та інновації

27–31 березня в Інституті підприємництва та перспективних технологій відбулася XIІІ Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників «Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні».

Її відкрив директор інституту професор Йосип Хром’як. На пленарному засіданні учасники конференції заслухали доповіді завідувача кафедри інформаційних систем і технологій професора Василя Теслюка про автоматизоване визначання параметрів пасажиропотоку громадського транспорту для системи «розумного» міста й доцента кафедри економіки та маркетингу Ганни Олексюк (ІППТ) про перспективи індустріальних парків. Обидві доповіді викликали жваву дискусію як науковців, так і студентів інституту, адже ці теми близькі львів’янам.

Упродовж роботи конференції її учасники в семи секціях обговорювали свої наукові доробки в галузях ІТ-технологій. Не обійшли увагою й проблеми, що стосуються інформаційних систем і технологій; економіки та керування національним господарством; обліку, аналізу й аудиту в сучасних умовах господарювання; соціально-гуманітарного розвитку України; лінгвістики та методик викладання іноземних мов. Присутні обговорили питання розвитку фінансово-кредитних відносин в умовах глобалізаційних трансформацій і перспектив економічної та ІТ-освіти.

У роботі конференції, окрім організаторів – Інституту підприємництва й перспективних технологій – узяли участь науковці інших інститутів Політехніки, Вищої технічної школи в Катовіце, Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Франкового університету та інші.

Стефану Банаху присвячено

30–31 березня математики провели ХІІІ Відкриту наукову конференцію, присвячену 125-річчю від дня народження Стефана Банаха.

Початок роботи Відкритої наукової конференції збігся з уродинами всесвітньо знаного науковця-математика. Відкриваючи конференцію, директор ІМФН професор Петро Каленюк сказав, що цю дату обрали спеціально, адже ім’я Стефана Банаха тісно пов’язане із Львівською політехнікою.

Учасників конференції привітала проректор із наукової роботи професор Наталія Чухрай. Вона, до речі, наголосила на тому, що науковці світового рівня, які працювали і працюють у Львівській політехніці, примножують її славу, вкладаючи неоціненний внесок у розвиток наукових досліджень.

На пленарному засіданні присутні заслухали розповідь невтомного дослідника життя і наукової діяльності Стефана Банаха професора Франкового університету Ярослава Притули. Не менш яскравою була й доповідь заступника директора ІНФН доцента Григорія Понеділка, який зосередив свою розповідь на навчанні та педагогічній діяльності ювіляра у Львівській політехніці. До речі, Григорій Володимирович здійснив переклад із польської на українську його підручника «Механіка», яку видрукувало видавництво нашого університету.

Далі учасники конференції – господарі й гості із Франкового університету, Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Військової академії та Національного технічного університету ім. І. Мечникова (м. Одеса), ІППММ ім. Я. С. Підстригача НАН України, Національного лісотехнічного університету України, Харківського національного університету радіоелектроніки, Мукачівського державного університету та інші – працювали по секціях. Науковці ділилися своїми досягненнями в царині математики та механіки, прикладної математики, фізики, інформаційних технологій, методами викладання.

– Такі конференції ми провадимо що два роки, – говорить завідувач кафедри вищої математики професор Зіновій Нитребич. – Оскільки багато працюємо, маємо чимало цікавих досліджень, то охоче ділимося ними з колегами. Крім того, нам цікаво дізнатися над якими проблемами працюють в інших навчальних закладах. Саме такі конференції дають можливість більше пізнати один одного, а за потреби – займатися спільними розробками.