Львівська політехніка проводить набір на підготовчі курси

Гість Фестивалю науки, науковець із Литви Юлія Банюкевич: віртуально втримати мотивацію важко

31 січня 2017, 09:16
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Юлія Банюкевич – науковець із Литви, віце-президент Європейської ради молодих учених (Євродок). Наприкінці 2016 року Юля приїхала на Фестиваль науки, що відбувався у Львівській політехніці, і розповіла про спільноту Євродок та про свої зацікавлення у науковій сфері.

– З чого почався Ваш прихід у науку?

– Я в науці з 10 класу. Прийшла на гурток хімії, і там мені запропонували долучитися до науки. Моя перша наукова робота була пов’язана з дослідженнями червоної капусти. Дійшло до того, що тепер я не можу дивитися на цю капусту, ні їсти її, ні навіть слухати про неї (сміється), адже три роки вивчала її, експериментувала, проводила досліди, їла...

Потім я вступила на біохімію до Вільнюського університету і прийшла до свого керівника, з яким працювала ще в школі. Ми разом шукали, що мені досліджувати далі. І так склалося, що я почала проводити цікаві дослідження, частково пов’язані з фізикою. Потім науковий керівник запросив мене до своєї лабораторії з нанотехнологій. Так я опинилася у центрі нанотехнологій. Моя теперішня наукова праця стосується досліджень на імуносенсорах.

– А тепер розкажіть про Європейську раду молодих учених.

– Це міжнародна спільнота молодих учених із 32-х країн. Виникла 2002 року у Брюсселі. Її призначення – консолідувати молодіжне академічне середовище в Європі та представляти його інтереси на європейському рівні. Дуже важлива наша діяльність у контексті розвитку ERA, коли всі науковці матимуть однаковий статус дослідників-професіоналів і, відповідно, рівні права та можливості у фінансуванні, соціальному захисті, поліпшенні умов праці... Звісно, тут і співпраця між національними організаціями, обмін ідеями та досвідом діяльності молодих науковців, формування спільної позиції молодих науковців у Європі.

Я до Євродоку долучилася через Литовську організацію. Це було 2013 року, коли вперше поїхала на конференцію. Відтоді стала делегатом Литовської організації. А навесні 2016 року мене обрали віце-президентом.

– Що дає Вам як науковцю участь у Євродоку?

– Це можливість допомагати молодим ученим – проводити для них тренінги, допомагати тим, хто має проблеми у підготовці наукової праці. Звісно, позитивом є налагодження нових контактів, спілкування молодих учених, що в майбутньому переросте у спільні проекти. Досвід показує, що наша співпраця ефективна.

– Які завдання ставите собі на посаді віце-президента Євродоку?

– Найперше – це допомога президентові в організаційній праці. Також спілкуюся з учасниками з усіх країн, намагаюся більше про них дізнаватися і більше їх зацікавити до нашої співпраці.

Робота у Євродоку має складну систему, адже спільнота об’єднує багатьох людей із різних країн, які віч-на-віч спілкуються лише раз на рік, під час конференцій. Їх проводимо у різних країнах Європи. Там обговорюємо актуальні теми професійного розвитку молодих учених. Решта часу спілкуємося віртуально. А віртуально втримати мотивацію дуже важко.

– Чи у роботі міжнародної наукової спільноти беруть участь українські молоді науковці?

– Так. Україна бере участь у загальноєвропейському русі молодих учених з 2014 року, коли завдяки зусиллям Олександра Березка з Львівської політехніки Рада молодих учених при Держінформнауки стала 32-м членом Євродоку. Це відбулося у Будапешті.

А навесні 2016 року у Люксембурзі українські молоді вчені ввійшли до правління та робочих органів. Відтак офіційно представляє Україну у правлінні Ірина Дегтярьова з Дніпровського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. Юлія Овчинникова з Донецького національного університету очолила робочу групу з інтердисциплінарності, а Олександра Березка з Львівської політехніки обрали веб-майстром Євродоку.

Тоді на пленарній секції «Пріоритети національних організацій (приклади окремих країн)» українські делегати презентували доповідь «Виклики та перспективи для молодих науковців в Україні: пріоритети Ради молодих учених при МОН України». Молоді вчені з України працювали у робочій групі з питань наукової кар’єри, досліджень освітньо-наукової політики, відкритого доступу та мобільності.

Хочу наголосити, що до співпраці з Євродоком ми запрошуємо всіх науковців з України. І з Львівської політехніки теж. При МОН є ваша асоціація-учасник, яка на державному рівні представляє інтереси молодих учених у Євродоку. Долучитися до нашої роботи можна у різних темах – маємо відповідні робочі групи.