Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Хто до нас прийшов: підсумки вступної кампанії 2017 року у Львівській політехніці

30 серпня 2017, 18:52
Анастасія Мозгова, тижневик «Аудиторія»

Вступна кампанія 2017 добігла кінця: нарешті цьогорічні абітурієнти можуть гордо назвати себе студентами, а їхні батьки – зітхнути з полегшенням. Уже зовсім скоро розпочнеться навчальний рік, а в новоспечених першокурсників – новий життєвий етап. Хто і звідки цьогоріч прийшов до Львівської політехніки? Які сюрпризи приніс вступ-2017? Чим МОН добряче «полоскотало» нерви вступників, їхніх батьків та приймальної комісії? Про це – далі.

За інформацією УНН, Національний університет «Львівська політехніка» цьогоріч опинився на третьому щаблі у списку «Топ-10 українських ВНЗ за кількістю поданих заяв» – із показником 47348.

Уже традиційним напрямом-лідером стали «комп’ютерні науки» – бажання вступити на бакалаврат на цю спеціальність висловили 2036 абітурієнтів. Друге і третє місця посіли, відповідно, «інженерія програмного забезпечення» (2014 заяв) та «право» (1429 заяв). За словами Романа Шуляра, відповідального секретаря приймальної комісії, вступники-ІТ-вці зробили повний аншлаг: як за кількістю заяв, так і за показником зарахування. Тож «локомотивами» Політехніки нині є ІКНІ, ІКТА, ІМФН, ІТРЕ та ІЕСК, незважаючи на те, що приймальна комісія відхилила близько тисячі заяв на комп’ютерні спеціальності у зв’язку із надто низьким показником ЗНО з математики – нижчим, ніж 135 балів. Як розповідає пан Роман, таке рішення ухвалила Вчена рада університету, оскільки слабкі в математиці діти потім не витримують темпу навчання – згідно зі статистикою за 2016–2017 навчальний рік, двісті студентів з ІТ-спеціальностей було відраховано через неуспішність. Абітурієнти, які вступали на комерційну форму навчання, перевагу надали праву, міжнародним відносинам, міжнародним економічним відносинам, соціальним та поведінковим наукам. Вступники на технічні спеціальності мали перевагу: їм додавали 3% до конкурсного бала, якщо вони на технічну спеціальність ставили пріоритет № 1.

За даними приймальної комісії, 70% вступників склали нельвів’яни. Серед тих, хто цього року вирішив навчатися в Політехніці, цифра приїжджих більшає ще на 5%, тому студмістечко зараз має велике навантаження.

Цьогоріч у нашому університеті вирішили встановити мінімальний прохідний бал ЗНО з показником 110. Як наслідок, близько трьох тисяч заяв було відхилено. Проте, на думку відповідального секретаря приймальної комісії, наступного року це обмеження скасують, бо демографічна яма й закордонні виші, які забирають кращих українських абітурієнтів, усе-таки змушують переглянути цю тактику, до того ж оцінювати вступника лише за одним показником ЗНО – некоректно, адже результати з інших предметів можуть бути досить пристойними.

– Вступну кампанію «підкосило» програмне забезпечення ЄДЕБО: воно було, фактично, недієздатним, щоправда вдосконалювали його досить швидко. Найбільшою проблемою була відсутність обмеження подання 9 заяв на 4 спеціальності: вступники вичерпували ліміт, а потім вирішували «спробувати свою удачу» й подати заяву на п’яту, шосту спеціальність. База їх впускала, але абітурієнти не знали, що з першої поданої заяви система забирала дані й переносила їх до п’ятої тощо. Ми були шоковані, бо надходили заяви без результатів ЗНО. Як наслідок – їх набралося десятки тисяч, а МОН не знало, що робити. Усередині вступної кампанії міністерство ухвалило рішення видалити такі заяви: із нашого університету їх пропало близько тисячі. Вступники отримали повідомлення у своїх електронних кабінетах з проханням відновити втрачені заяви, але каунтер уже було встановлено й можливість поновити їх мали лише ті, хто не встиг вичерпати ліміт або міг скасувати «зайві» заяви, які в університетах ще не встигли розглянути, – розповідає Роман Віталійович.

Історії зі сільськими коефіцієнтами теж «цікаві». Упродовж кампанії було три листи МОН, які стосувалися цього питання й постійно змінювали умови отримання права на цей коефіцієнт. Приймальні комісії не мали технічної можливості виявити, які вступники мають право, а які – ні. За півгодини після появи цієї проблеми кожному приймачеві електронних заяв роздали списки смт і міст України, далі працівники перевіряли реєстрацію вступника й місцезнаходження школи, зазначеної в атестаті, а потім звіряли ці дані з отриманими списками.

– Позаштатних ситуацій було дуже багато, але станом на зараз ми маємо чотири тисячі бакалаврів денної і заочної форм навчання та майже три з половиною тисячі магістрів. Загалом, цей рік для Політехніки є досить вдалим, – підсумовує Роман Шуляр.

12 липня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про те, що 2017 року за кошти держбюджету навчатимуться 57 тисяч молодших спеціалістів, 82 тисячі бакалаврів та 62 тисячі магістрів. Порівняно з торішнім показником, держзамовлення поменшало на 17,5%, щоправда, на це суттєво вплинула відсутність набору на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст». Загалом цього року 54% випускників шкіл могли претендувати на бюджетну форму навчання.