Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Міжнародний тренінг на кафедрі ПМОМ засвідчив: ливарне виробництво стає галуззю високих технологій

19 травня 2017, 11:55
Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки

Нещодавно у Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся Міжнародний тренінг з популяризації інноваційних технологій у галузі матеріалознавства і ливарного виробництва, що проходив у рамках програми Львівської міської ради «Львів науковий».

До його учасників з вітальним словом звернувся проректор з науково-педагогічної роботи Університету Роман Корж, який відзначив плідну співпрацю львівських політехніків з мерією: «Наша міська влада, – наголосив він, – добре усвідомлює, що Львів – це не тільки місто туризму, ІТ-технологій, а й значного ширшого спектру інноваційних технологій, зокрема, у різних сферах інженерії».

Після завершення роботи тренінгу ми поспілкувалися із доцентами кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів Лідією Богун та Тетяною Теплою. Від них довідалися, що конкурс «Львів науковий» – це щорічний захід міської ради, скерований на популяризацію науки. Запропонований серед багатьох інших конкурсних робіт інноваційний проект кафедри був серед десяти переможців.

– Ви люди молоді і, очевидно, не пам’ятаєте, як виглядали, яким пеклом були колись ливарні цехи, скажімо, у ВО «Автонавантажувач», «Сільмаш»...

– Все тече, все змінюється. Наука, технології невпинно йдуть вперед. Нині йдеться не про велетенські ливарні цехи, принаймні у масштабах Львівщини, а про порівняно невеликі дільниці, де панує чистота, спокій, належний температурний режим, майже повна автоматизація. Завдяки нашій участі у міжнародному проекті TEMPUS MMATENG ми отримали сучасне обладнання і програмне забезпечення, що, власне, і дозволяє моделювати та автоматизувати процеси ливарного виробництва. Фахівець виступає головним чином як керівник програмного забезпечення. Колись дуже багато заготовок та деталей закуповували у Росії. Зараз ситуація цілком інша. Тепер виливки треба відливати самому, використовуючи нове обладнання.

– У моєму розумінні литво потрібне, насамперед, підприємствам машинобудування. Але ж воно, по суті, у Львові знищено?

– На різних підприємствах, де є механічні цехи або де виготовляють якісь деталі, потрібні відливати заготовки. Нині на Львівщині діє майже 40 більших чи менших ливарних цехів. Досить згадати завод із ремонту бронетанкової техніки, авіаційно-ремонтний завод, підприємство «Галпідшипник», мають ливарне виробництво завод «ЛОРТА» та Волинський ливарний завод. Виробничники зрозуміли, зваживши на свої фінансові можливості, що вигідніше відкривати свої ливарні дільниці з певним сортаментом заготовок, аніж завозити їх звідкілясь. Тому розвиток ливарного виробництва, а відтак і матеріалознавства, набуває поширення не лише у Західній Україні, а й по всій країні.

Щоб випускники нашої кафедри могли успішно працювати на сучасному обладнанні, вони повинні вміти спроектувати деталь, вибрати за допомогою спеціальних програмних продуктів модель, розрахувати її, передбачити можливі дефекти литва. Коли запускаємо литво, має бути якомога більша гарантія його якості.

– Хто був запрошений на цей тренінг?

– Були присутні представники вищих навчальних закладів, наукових установ та промислових підприємств Львова і Західного регіону України. Спілкуючись із виробничниками, ми розуміємо, як краще забезпечити якісні освітні послуги і підготувати фахівця, конкурентного на сучасному ринку праці. Також ми запросили представників ІТ-компаній, які презентували наявні на нашій кафедрі ліцензовані програмні продукти CREO PTC та провели майстер-класи з їхнього використання. Подібні програми призначені для дизайну та конструювання деталей та конструкцій, а також тестування їхніх властивостей. Також вони дають змогу скоротити кількість пробних плавок і відтак зменшити собівартість ливарного виробництва.

Хотілось би нагадати, що 17 вересня 2016 року ми в рамках програми TEMPUS MMATENG відкрили сучасну матеріалознавчу лабораторію MESO. В арсеналі нашої лабораторії металографічний мікроскоп, оснащений ПЗ, устаткування для вимірювання твердості та мікротвердості, а також 3D-принтер. Мікроаналізатор «Елевакс-LVX» дає змогу проводити хімічний аналіз не лише сплавів, а й порошкових матеріалів і рідини.

Ми співпрацюємо з Харківською фірмою «Укрінтех», яка виготовляє сучасні прилади. У рамках цієї співпраці ми придбали 5-тонну розривну машину, яка дозволяє проводити механічні випробування матеріалів на розтяг, стиск та згин навіть за підвищених і кріогенних температур. Це дає змогу визначити механічні властивості матеріалів як для енергетичних, так і для машинобудівних комплексів. Наша лабораторія призначена не лише для навчання наших студентів. У ній ми можемо здійснювати підвищення кваліфікації виробничників, проводити навчання і тренінги з використання сертифікованих програмних продуктів нашої кафедри.

– Можливо, наше наступне запитання не стосується безпосередньо теми тренінгу, але хотілось би почути, чи дотичні Ви до одвічної теми боротьби з корозією металу, від якої потерпають особливо власники авто?

– У нас на кафедрі працює за сумісництвом професор Фізико-механічного Інституту імені Карпенка професор Іван Миколайович Зінь. Ця наукова установа вже впродовж багатьох років досліджує корозійні пошкодження матеріалів. Незаперечна істина – для кожного конкретного виробу треба підібрати відповідний матеріал. Тоді він не буде так швидко піддаватися руйнівній дії корозії. Це, власне, одна із складових у навчанні наших студентів.

У рамках згаданого тренінгу у нас був окремий майстер-клас з вибору матеріалів. Сертифікований програмний продукт CES Edu Pack від англійської фірми Granta Design дозволяє здійснити вибір матеріалу з оптимальними властивостями для заданих умов експлуатації та призначити технологію виготовлення виробів з цього матеріалу. Цей майстер-клас зацікавив велику аудиторію. Бо це один аргумент, що не можна нехтувати властивостями матеріалів, бо які б не використовували «високі» технології, на виході будемо мати продукцію з низькими корозійно-механічними характеристиками. Якщо ми коректно обираємо матеріал та не економимо покриттях або поверхневому зміцненні, то одержимо довговічний продукт зі спеціальними властивостями. Як підсумок скажемо, що усі учасники тренінгу залишилися дуже задоволеними і висловлювали пропозиції, щоб подібні заходи були регулярними, принаймні щорічними.

– Скажіть, Ви допускаєте таку ситуацію, що років, скажімо, через 100, можна буде взагалі відмовитися від металу?

– У сучасних технологіях все ширше використовують пластмаси, кераміку, графітові волокна. Все це так. Але не слід забувати, що усі ці речі рано чи пізно стають непридатними для використання, і постає питання їх утилізації. Це надзвичайне дороге задоволення. А матеріали на основі металів завжди можна рециклювати. Вторинна переробка ніколи себе не вичерпає. Металевим виробам судилося довге життя.

– Мені видається незвичним, що кафедри, пов’язані здебільшого із металом, очолюють жінки. Скажімо, кафедру зварювального виробництва, діагностики та відновлення металевих конструкцій очолює доктор технічних наук Ганна Похмурська, Вашою кафедрою успішно керує доктор технічних наук професор Зоя Дурягіна...

– Немає професій жіночих чи не жіночих. Головне – інтерес людини до певного процесу Для того, щоб бути фаховим матеріалознавцем, необхідно мати і наполегливість, і терпіння, і особливу жіночу педантичність. У нас чимало випускниць, які працюють у сертифікаційних лабораторіях, виконують матеріалознавчі дослідження та роблять експертні рекомендації та висновки. Має бути гендерна рівність. Тепер у всіх міжнародних проектах вимагають рівної участі чоловіків і жінок.