Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

На кафедрі РАМС Львівської політехніки відновили «Камінь Кузьми» – пам’ятку ХІІ століття з княжого Галича

30 червня 2017, 16:03
За матеріалами агенції «Гал-інфо»

На кафедрі реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» відреставрували унікальну пам’ятку ХІІ століття, відому серед науковців як «камінь Кузьми». Це вапняковий блок із написами, який був знайдений в с. Крилос на городищі княжого Галича.

Як зазначив кандидат історичних наук, асистент кафедри РАМС Віктор Мельник, пам’ятка була знайдена під час археологічних розкопок експедиції Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України.

– Двоє з членів цієї експедиції – керівник експедиції Юрій Лукомський та Василь Петрик – працюють на нашій кафедрі. Їхня знахідка – це так званий «камінь єпископа Кузьми», який потім почали називати «каменем Кузьми» через напис, виявлений на ньому. Він є дуже цінними, адже ми маємо принаймні ім’я, маємо стилістику різьблення, що є унікальним для архітектури Галича, – розповів Віктор Мельник.

Він зазначив, що є кілька версій походження каменя. Оскільки його знайшли біля місця, де був великий Успенський собор, то припускають, що він саме з цього храму. Інша версія – він може походити з менших церков, які були на цьому терені.

Знахідка, за словами кандидата архітектури, доцента кафедри РАМС Василя Петрика, була виявлена археологами під час досліджень в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в середні віки існувала столиця Галицько-Волинської держави – Галич.

– Перед нами різьблений білокам’яний блок, який має характерні мотиви розвинутого романського мистецтва з написами. Це унікальна пам’ятка для цілої України. Це єдиний екземпляр на території України та Центральної Європи, який не має аналогів, відомих науковцям, – зазначив Василь Петрик.

Дослідників особливо зацікавили написи на камені, які добре збереглися і які завдяки роботі реставраторів вдалося прочитати.

– Написи є дуже цікаві. Їх свого часу розшифровував відомий львівський мистецтвознавець Володимир Вуйцик. Один із написів він прочитав так: «Господи, Кузьма писав». Єдина особа, котра пов’язана з Галичем і згадана у літописі під іменем Кузьма, – це єпископ Галицький Кузьма, який відомий із 1165 року, ймовірно, став єпископом у 1157 році, – сказав Василь Петрик.

Саме виявлені написи дають змогу зробити припущення про датування знахідки.

– Цей напис дозволяє приблизно датувати камінь другою половиною ХІІ століття Можливо, він походить зі знаменитого Успенського собору, катедральної церкви Галича, місця, де вокняжився свого часу князь Данило Романович, який згодом став королем Руси. Це є дуже символічний для нас об’єкт, – наголосив Василь Петрик.

За його словами, пам’ятка має сакральний зміст:

– На цьому фрагменті ми бачимо нижнє рамено хреста з літерами, які розшифровують як «Ісус Христос NIKA» (Ісус Христос Перемога). Це теж дуже характерний елемент християнського мистецтва часів районного середньовіччя, особливо візантійського мистецтва.

Реставратором пам’ятки є студентка-магістр Юлія Андріїв. За її словами, реставрація такої пам’ятки є дуже відповідальною справою і великою честю. Вона виконала копію фрагмента у гіпсі, щоб зберегти на кафедрі.

Як зазначив Василь Петрик, у магістерській роботі було зроблено спробу не лише очищення та консервації цього об’єкту, але й – графічної реконструкції.

– Вперше в Україні зроблена реконструкція такого елемента, незважаючи на великий масив білокам’яних, різьблених деталей, пов’язаних із Галичем. Поки не опрацьований повний каталог таких білокам’яних елементів. Ми ще не маємо повної інформації про характер і поєднання цих елементів. Думаю, що це добрий початок великої дослідницької роботи, який ми проведемо на базі нашої кафедри, – зазначив Василь Петрик.

Він припускає, що знахідка є фрагментом кам’яного стовпа, на якому був орнаментований хрест:

– Єдина збережена пам’ятка галицької архітектури Княжої доби – це церква Пантелеймона (у Галичі). На стінах церкви є безліч рисунків та вирізьблених хрестів з мотивами так званого пророслого хреста, рослинними орнаментами, із зображенням пагонів. Це вважають унікальною особливістю Пантелеймонівської церкви. Отож, «Камінь Кузьми» демонструє, що така орнаменталістика є характерною не лише для церкви Пантелеймона, яка є пізнім етапом у розвитку галицької архітектури, але й раніших об’єктів, зокрема й Успенського собору княжого Галича.
 

Фото: Олена Ляхович