Львівська політехніка проводить набір на підготовчі курси

Науковці кафедри теплогазопостачання та вентиляції ІБІД працюють над комбінованим сонячним колектором

27 квітня 2017, 08:46
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Саме над цим альтернативним теплопостачанням працює група науковців кафедри теплогазопостачання та вентиляції Інституту будівництва та інженерії довкілля.

Сьогодні, коли теплопостачання (газ, гаряча вода й опалення) стало надто важким тягарем для населення, дедалі частіше споживачі замислюються над альтернативним теплопостачанням. Однак їхнє бажання не завжди збігається з фінансовими можливостями: для українців це наразі розкіш. Розв’язати цю проблему могли б вітчизняні науковці-розробники, що, по-своєму, допомогло б українцям не лише заощаджувати традиційні енергоресурси, а й зменшувати забруднення атмосфери. І, найважливіше, щоб ці колектори міг придбати кожен охочий.

Саме цими питаннями переймаються науковці кафедри теплогазопостачання та вентиляції під керівництвом Василя Желиха. Зокрема, асистент Богдан Пізнак досліджував полімерні сонячні колектори й захистив із цієї тематики кандидатську дисертацію, асистент Юрій Фурдас також у кандидатській праці досліджував біогазові установки з підігрівом за допомогою сонячної енергії. Незабаром кандидатську захищатиме й аспірант Христина Лесик, яка досліджує повітряні сонячні колектори. Кандидатську дисертацію, у якій досліджено комбіновані сонячні колектори, захистив доцент Степан Шаповал. До речі, він і далі працює над цією тематикою, удосконалюючи свій комбінований сонячний колектор.

– 2008 року темою моєї дисертації стали саме комбіновані сонячні колектори, хоча це питання ще не було таким актуальним, – говорить Степан Петрович – спочатку вивчив проблеми щодо сонячних колекторів, потім – усю доступну літературу в нашій і в одній із київських бібліотек, в інтернеті. Досліджував пласкі сонячні колектори і круглі рурчасті, вакуумні. Виявилося, що в кожного з них є свої переваги й недоліки. Рурчасті мали б ловити енергію впродовж дня, та насправді їх недоліки з часом впливають на ефективність. Пласкі колектори – ефективніші й довговічніші, їх легше обслуговувати, вони добре приймають сонячну енергію опівдні, ранішню і вечірню – гірше. Дослідження засвідчили, що не треба орієнтуватися за сонцем, достатньо систему зробити дельта-подібною, тобто потрійної орієнтації, яка могла б ловити сонцеву енергію впродовж дня. Цю систему виготовили із трьох колекторів. Потім виникла ідея скомпонувати систему в один колектор. Поєднали її з баком-акумулятором, згофрованими поверхнями тощо. Випробували спочатку в нашій лабораторії, а потім у природних умовах. Ці дослідження надихнули нас на нові наукові пошуки.

Як зазначив мій співрозмовник, на території України є багато сонцевої енергії і якби використовували хоча б кілька її відсотків, то позбулися б багатьох проблем теплопостачання. На жаль, українських практичних розробок у цьому плані мало, а імпортні, окрім того, що дуже вартісні, то й невідомо коли окупляться, адже термін їх експлуатації обмежений. Розробка політехніків окупиться вже за 5–6 років, а далі буде прибутковою. Науковці розробили технічну документацію комбінованого сонячного колектора, готові спільно доопрацьовувати розробку до промислового рівня.

– Степане Петровичу, чи вдалося знайти порозуміння з виробниками?

– На жаль, ще ні, хоча елементи наших розробок уже впроваджено на практиці. Я, до речі, на будинку батьків установив такий колектор і він уже три роки успішно працює. Тоді він мені обійшовся до 2 тисяч гривень. Кілька охочих за нашими кресленнями теж виготовили собі такі колектори.

– Над чим працюєте зараз?

– Разом із командою науковців під керівництвом професора Василя Желиха досліджуємо комбіновані системи сонячного теплопостачання з архітектурними конструкціями енергоефективних будівель. Їхні конструкції, дахи, вікна, стіни, які впродовж року приймають сонцеву енергію, хочемо поєднати з сонячним колектором, що допоможе краще використовувати її для потреб теплопостачання.

– Чи були труднощі під час впровадження?

– Вони завжди є, починаючи від етапу досліджень, зокрема, матеріального характеру (недостатність приладів, матеріалів). Не на всі питання можна знайти відповідь у літературі, тому доводилося доходити до всього самотужки, винаходжувати власні методи, удосконалювати вже існуючі методики досліджень, пробувати щось своє.

– Студентів долучаєте до своїх досліджень?

– Із нами активно працює магістр Ірина Венгрин, яка ще від другого курсу займається науковою роботою. Вона двічі перемагала в інститутських студентських науково-технічних конференціях, двічі була переможцем Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у Харкові. Має патенти, статті, отримувала різні стипендії. Ірина планує свої дослідження продовжити в аспірантурі.

– Що хотіли б побажати школярам, які ще стоять перед вибором свого фаху?

– Учитися в Політехніці цікаво, престижно, бо тут працюють професіонали, висококваліфіковані викладачі. Для молоді потрібен саморозвиток, знання, а саме це Політехніка й може дати. А якщо зацікавить наукова робота, то це допоможе вдосконалитися, розвинути свій рівень й отримати широкі можливості як у межах України, так і за кордоном. Це великі перспективи й ресурси для молодої людини.