Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Нові знання, досвід, враження: студенти ІІМТ Іван Цибайло та Олег Пеньковий півроку навчалися за кордоном

25 квітня 2017, 09:50
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Студенти ІІМТ Іван Цибайло та Олег Пеньковий півроку навчалися в закордонних вишах за програмою Еразмус+. Це шанс для тих, хто вчиться успішно і знає англійську мову на рівні не менше В2.

Іван Цибайло, третьокурсник бакалаврату кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів, спеціальність – ливарне виробництво:

«У Бельгії все залежить від бажання вчитися»

У Католицькому університеті Льовена (Бельгія) я обрав для вивчення дисципліни за спеціалізацією «зварювання»: зварювальні технології, зварювальна металургія, проектування зварних конструкцій… – усього шість дисциплін. Також я мав практичні заняття на одному з підприємств Льовена й за їхніми результатами готував проект.

У Льовенському університеті студентів не примушують до навчання. Усе залежить від їхнього бажання. Тут тобі ніхто не нагадуватиме, що треба щось довчити, доскладати. Однак, коли потрібна консультація, то викладачі охоче допоможуть чи то на парі, чи вже після занять. Але й самі студенти достатньо вмотивовані – вони знають, що сплатили за це гроші, що їм потрібно вчитися, що ніхто за них цього не зробить. У моїй групі була вимога, що треба відвідати 15% усіх пар, однак усі чемно ходили на заняття, адже розуміли, що це в їхніх інтересах. Та за необхідності можна було без щонайменших ускладнень піти. Мій розклад було укладено так, що я ходив на заняття в понеділок, четвер і п’ятницю. Інші дні були для самостійного навчання, адже певні теми доводилося опановувати самотужки. Викладач подає 60% обсягу навчального курсу. Решту – на самостійне вивчення.

Першого місяця мені було дуже важко вчитися, адже доводилося багато перекладати, шукати різні словники, виписувати незрозумілі терміни. Потім ставало щораз легше. Наприкінці курсу були письмові іспити. Це найважче, що мені далося, бо тестів не було, лише відкриті запитання. Три предмети я не склав, тому що навчався з магістрами і з деяких дисциплін потрібні були знання повного бакалаврату, які я за півроку не встиг би освоїти. Однак можу доскласти їх, а якщо провчуся в Льовені ще семестр (а така можливість буде), я наберу 60 кредитів і отримаю ступінь міжнародного інженера-зварювальника. Із таким документом зможу працювати за фахом у будь-якій країні.

Олег Пеньковий, першокурсник магістратури кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів, спеціальність – інженерне матеріалознавство:

«Французькі студенти менше завантажені»

До Вищої школи хімії м. Лілль у Франції я поїхав після закінчення бакалаврату. При школі діє міжнародний клуб, де французькі студенти допомагають приїжджим освоїтися, адже в Ліллі навчається чимало іноземців. Отож, мною відразу заопікувалися, допомогли оформити всі документи, страхування, провели мені екскурсії.

Хоча іноземці тут переважно навчаються англійською, у школі є безоплатні курси французької. Мене відразу запитали, якою мовою хочу слухати лекції. Спершу я попросив англійською, а згодом і французькою, хоча досі її не вчив. Це не було важко, тому що технічні терміни в обох мовах співзвучні. Я вивчав матеріалознавство – прослухав курс лекцій і виконав курсову працю, у якій проводив досліди, а за їхніми результатами підготував презентацію.

Свої лекції викладачі супроводжують презентаціями. Слайди, які демонструють на екрані, вони роздруковують студентам, аби ті не писали довгі конспекти. Усе, що потрібно, відповіді на всі запитання студентів законспектовано на цих слайдах. Система оцінювання у Вищій школі хімії 20-бальна. Я прослухав 15 курсів. Отримав результати від 14 до 18 балів. Тут також практикують перехресні проекти – коли студенти різних спеціальностей групуються для виконання однієї праці, але я в цьому участі не брав. Натомість обрав собі курсову – проводив дослідження і за його результатами готував звіт і презентацію. За моїм спостереженням, французькі студенти менше завантажені, ніж українські. Вони складають іспити з дисциплін, які прослухали, а з тих, що мали на самостійне опрацювання, готують презентації, переважно згрупувавшись по двоє-троє.

Лілль – студентське містечко. Там легко подорожувати – переїхавши до Брюсселя, можна доволі дешево помандрувати у будь-яку частину Європи. Я побував у Брюсселі, Парижі, Люксембурзі. А додому повернувся із двома сертифікатами – про навчання у школі та двомісячне стажування для підготовки курсової.