Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Очільник наукової школи і винахідник: професор ІЕСК Євген Пістун в Університеті майже 60 років

31 березня 2017, 08:14
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Професор Євген Пістун у Львівській політехніці майже 60 років, від 1959-го, відколи вступив на навчання. Завідувач лабораторії, асистент, старший викладач, доцент, професор, декан, проректор університету, академік Української нафтогазової академії, завідувач кафедри автоматизації теплових та хімічних процесів ІЕСК.

Заслужена нагорода

Євгенові Павловичу в університеті доводилося обіймати різні посади, працювати над новаційними впровадженнями. Був безпосередньо причетний до розробки та прийняття нового Статуту Львівської політехніки на початку 90-х рр., за яким тодішній інститут отримав можливість демократично обирати ректора. За час проректорства з дослідницько-виробничої роботи в його підпорядкуванні був дослідницький завод університету, СПКБ, бізнес-інкубатор, де започатковано розвиток інноваційної та підприємницької діяльності та спільно з Ренсселірським політехнічним інститутом (США) організовано навчання основ підприємницької діяльності.

Євген Пістун – лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки, автор 2-х навчальних посібників, 6-ти монографій, 5-ти Міждержавних стандартів, 5-ти стандартів України, понад 400-та наукових публікацій. Як результат – медаль «За особливі заслуги перед Львівською політехнікою», яку нещодавно вручив йому ректор.

Ініціатор новітнього напрямку

Кафедра, яку очолює Євген Пістун, постійно розвивається. Сьогодні тут готують професіоналів з автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій. Євген Павлович був серед ініціаторів цього новітнього напрямку та підготовки на його базі спеціалістів та магістрів з автоматизації технологічних процесів та виробництв за галузями промисловості через відповідні спеціалізації, очолював науково-методичну комісію МОН України з базового напрямку «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», був заступником голови експертної ради з комп’ютерних наук і технологій та національної безпеки при Державній акредитаційній комісії.

– Чим особлива спеціальність, за якою навчаються студенти кафедри?

– Вона досить складна, зате надзвичайно цікава. Адже щоб автоматизувати технологічний процес, об’єкт, апарат чи ціле виробництво, його треба досконало знати. За такого бурхливого розвитку комп’ютерної техніки можливості автоматизації значно зростають. Унаслідок отримуємо симбіоз тої чи іншої технології з комп’ютерами. А комп’ютерно-інтегровану технологію ми розуміємо як той чи інший технологічний процес чи об’єкт, який, завдяки оснащенню його комп’ютерними системами керування, функціонує без нагляду та втручання.

Отже, випускник кафедри повинен знати технологічний процес чи об’єкт, який автоматизують, уміти його математично описати та дослідити, знати теорію керування та синтезувати контури керування тими чи іншими технологічними параметрами, організувати їхнє вимірювання, досконало опанувати комп’ютерну та мікропроцесорну техніку, зокрема створювати та налагоджувати для них програми. Для цього є всі можливості. Скажімо, торік кафедра отримала та впровадила комп’ютерні тренажери енергоблоків теплових та атомних електростанцій, на яких можуть навчатися студенти, а науковці виконувати великий спектр різноманітних робіт.

Не займатися наукою просто неможливо

Євген Пістун належить до лідерів-винахідників у Політехніці, адже має 150 винаходів як вітчизняної, так і закордонної патентики. На кафедрі керує науковою школою з автоматизації, технологічних вимірювань та обліку енергоносіїв, у рамках якої науковці виконують науково-дослідні, дослідно-конструкторські і навіть упроваджувальні роботи.

– Наша спеціальність настільки швидко розвивається, що не займатися наукою просто неможливо. Лише останніми роками ми брали безпосередню участь у багатьох міжнародних конференціях у США, Франції, Німеччині, Польщі. Також виконували роботи з автоматизації та оптимізації технологічних процесів; у галузі створення технологічного та контрольно-вимірювального обладнання для виробництва волокнинних світловодів; вимірювань складу та властивостей газів і рідин; теплофізичних вимірювань матеріалів; обліку енергоносіїв. Для останнього розробили відповідну нормативно-технічну документацію.

У 90-ті роки, коли виникло питання енергонезалежності, науковці кафедри запропонували Укргазпрому, а надалі – НАК «Нафтогаз України», унормувати облік природного газу відповідними державними стандартами, попередньо виявивши та усунувши основні похибки вимірювання.

– Наші ідеї підтримали, із Політехнікою уклали відповідні госпдоговори, але потім виникли проблеми, адже високоточний облік – це облік додаткової великої кількості газу, усунення його дисбалансів і зменшення величезних віртуальних втрат. Довелося знайти інших спонсорів, розробити Міждержавні стандарти, домогтися їхнього офіційного затвердження, а вже на їхній базі створити стандарти України. Отже, сьогодні облік газу у великих газогонах провадять тільки за стандартами, розробленими у Львівській політехніці, – пояснює професор.