Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Пройти 60 км, знайти всі КП і… ріг оленя: подробиці участі студентів ІЕПТ у змаганнях «Кубок Карпат – 2017»

31 травня 2017, 08:54
Наталя Яценко, тижневик «Аудиторія»

Команда студентів ІЕПТ ім. В. Чорновола взяла участь у змаганнях «Кубок Карпат – 2017», які відбувалися у Сколівському районі Львівської області, і серед студентських команд вишів ІІІ–IV рівня акредитації здобула перше місце.

«Кубок Карпат» – захід, у якому Політехніка бере участь уже втретє, щоразу набуваючи досвіду в подоланні гірських труднощів. Цьогоріч команда політехніків складалася з десяти осіб: 9 студентів, серед яких як хлопці, так і дівчата, а також відповідальний керівник – асистент кафедри туризму ІЕПТ Василь Костючко. Маршрут, який потрібно було пройти, пролягав через смт Славське (старт), перевал «під Тростяном», села Пшонець, Головецько, Козьова, Орява, Плав’я, Погар і Мита (фініш). Шістдесят кілометрів за три дні і знайдених дев’ять контрольних пунктів (КП) – це тільки половина повної дистанції, бо повну команда не наважилася обрати, оскільки в ній були новачки.

– Коли згодом подивився в інших команд, як виглядала повна дистанція, то пошкодував, що ми не пішли далі, – розповідає провідник команди ІЕПТ, студент четвертого курсу ІХХТ Богдан Гайдук. – Загалом же маршрут був цікавий і пізнавальний. Ми брали багато мап, мусили бути уважними, бо контрольні пункти часто були дуже непомітними. Важливо було навчитися читати рельєф, адже в Карпатах не можна бути впевненим у нічому – деякі стежки позаростали, мешканці населених пунктів повиїжджали.

Перші два дні – адаптаційні для організму. Студентка третього курсу ІЕПТ Андріана Строгай зізналася, що першого дня від незвички (дівчина йшла у такий похід уперше, хоч до того бувала на інших змаганнях) боліла спина, потім – ноги. Але наприкінці маршруту все внормувалося. Щоб не відчувати надміру навантаження, робить висновок, важливо мати спорядження, яке тобі підходить ідеально. Зрештою, усі незручності (дівчатам було складно дотримуватися абсолютної гігієни) втрачають свою актуальність перед позитивом, який дають гори – тиша навкруги відсуває все на другий план, зостаються тільки краса природи й люди, тобто товариші по команді, із якими цікаво спілкуватися.

Третьокурсник ІЕПТ Василь Чуба каже, що в такому поході потрібно покладатися лише на себе й на компас. Найскладніше – устати зранку, оскільки щодня можна долати дистанцію лише до восьмої години вечора. Але й зупинка – не цілковитий відпочинок – нарубати дрів, наварити їсти, скласти спорядження й визначитися, у якому темпі та куди йти наступного дня. Під час проходження маршруту придалися знання, які здобули на парах з організування активних форм туризму – як скласти наплічник, як встановити намета, зав’язати вузол. Бонусами таких змагань для хлопця є можливість бачити Карпати «зісередини», а не зверху, з підйомника, а також «відчуття задоволення, що зміг».

Найважче, кажуть учасники змагань, було знайти перший КП. Крім цього, непередбачуваність погоди додавала своїх складнощів. Однак, радіє Богдан Гайдук, йому трапилася одна з найкращих команд – усі діяли злагоджено, природно.

Під час проходження дистанції студентам випало бачити багато слідів різних тварин – ведмедя, кабана, бобра. На хребті гори Три відьми (на мапі її нема, так гору назвали, бо на ній, лисій, на вершечку росте лише три дерева) вони знайшли ріг оленя – трофей ніби став нагородою за важке сходження.

Участь у змаганнях «Кубок Карпат» принесла команді ІЕПТ не тільки грамоту та нові туристичні враження, а й дала відчуття згуртованості, бажання повторити отриманий досвід наступного року.