Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Ректор Університету Юрій Бобало: «Цей фінансовий рік буде для нас особливо складним, але ми впораємося...»

31 січня 2017, 11:06
Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки

Інформаційним приводом зустрітися з ректором Львівської політехніки Юрієм Бобалом і «напроситися» на інтерв’ю стало підписання Меморандуму про співпрацю Національного банку України та Національного університету «Львівська політехніка». Короткий виклад цього документа був розміщений на сайті Університету.

– Юрію Ярославовичу, виникає запитання: хто був ініціатором підписання Меморандуму – Нацбанк чи Львівська політехніка?

– Ініціатива виходила від керівництва Нацбанку. І наразі (принаймні, на день моєї зустрічі з виконувачем обов’язків голови Нацбанку Яковом Смолієм) така співпраця задекларована лише з нашим університетом. Хоча Меморандум дозволяє укладати подібні угоди з іншими установами.

– При слові «Нацбанк» в уяві відразу випливають великі гроші...

– Мушу вас розчарувати. Цей Меморандум не передбачає жодних фінансових зобов’язань з боку обох сторін. Якщо ми будемо виконувати якісь роботи, для прикладу, у сфері захисту інформації, то це буде винятково на договірних засадах.

– Документом передбачено проведення спільних заходів – семінарів, тренінгів, наукових та методичних конференцій. Це теж потребує певного фінансування.

– Якщо такі заходи відбуватимуться у Києві, на базі Нацбанку, то фінансування буде здійснювати приймаюча сторона, якщо у нас, то фінансування – за нами. Для нас головне – неухильно досягати підвищення якості та рівня освіти, конкурентоспроможності випускників Університету як на українському, так і на міжнародному ринках праці.

– Чому, на Вашу думку, Нацбанк вирішив розпочати наукову і освітню співпрацю саме з нашого університету?

– Очевидно, відіграли свою роль позитивний імідж та рейтинг нашого навчального закладу. Один із пунктів Меморандуму передбачає проведення спільних робіт щодо технічного захисту інформації. У цьому плані банківські установи можуть покладатися на здобутки кафедри захисту інформації, яку очолює доктор технічних наук Валерій Дудикевич. При цій кафедрі успішно діє Західний регіональний навчальний науковий центр захисту інформації, який має ліцензію і виконує великий обсяг госпдоговірних робіт для багатьох установ. Це питання нині хвилює увесь світ, адже зростає кіберзлочинність у різних сферах, зокрема, хакерські атаки на банківські установи. Сподіваюся, що долучиться до цієї справи і кафедра безпеки інформаційних технологій, яку очолює доктор технічних наук Володимир Максимович. Окрім кібербезпеки, може бути залучена до співпраці з Національним банком і кафедра фінансів, яку очолює доктор економічних наук Ігор Алексєєв. Нацбанк готовий приймати на практику і на роботу кращих випускників Львівської політехніки.

– Юрію Ярославовичу, окрім теми підписання Меморандуму, я б хотів поставити Вам ще декілька запитань. Зокрема, вони стосуються тих об’єктів капітального ремонту і реконструкції, які треба якнайшвидше завершити, можливо, і в цьому році.

– Найгостріше нині стоїть питання з гуртожитками. Бракує місць у наших 16 гуртожитках. Вони розраховані на 6,5 тисячі місць, проживають у них понад 8 тисяч студентів. Ще 3 тисячі осіб потребують поселення. Окрім цієї турботи, треба постійно оновлювати діючі гуртожитки. Минулого року завершили великі роботи з капітального ремонту гуртожитку № 1, збудованого ще 1927 року. Цього року необхідно провести капітальний ремонт санвузлів І–V поверхів, системи водопостачання та каналізації у гуртожитку № 4. На нещодавній конференції трудового колективу я повідомив приємну новину. Нарешті маємо позитивне рішення щодо спорудження нового гуртожитку. З державного бюджету виділено 150 мільйонів гривень, зокрема 50 мільйонів на цей рік. Зараз погоджують проектну документацію, і невдовзі мають розпочатися будівельні роботи. 9-поверхова споруда на 480 місць виросте на вулиці Відкритій поблизу гуртожитку № 10.

– Крім місць у гуртожитках, Університету бракує і навчальних площ. Коли буде введено (після реконструкції) передане нам приміщення ЦНТІ на проспекті Чорновола?

– За один рік провести усі ремонтні роботи не вдасться. Окрім того, у цьому приміщенні перебувають орендарі, у яких ще не закінчилися терміни оренди і які підтримують порядок у цій будівлі.

– Знаю, що точилася дискусія щодо використання придбаного корпусу у колишньому об’єднанні «Полярон». Надто високі стелі на двох останніх поверхах унеможливлюють малозатратні роботи щодо переобладнання цього приміщення під навчальний корпус чи гуртожиток.

– Зараз ведемо переговори із забудовником, який споруджує житло довкола цього корпусу. Є два варіанти. Вони можуть розібрати цю споруду і на її місці звести будинок, у якому виділять нам певну кількість квартир, або викуплять у нас цей корпус, звичайно, за більшою сумою, яку свого часу заплатили ми. Щодо будівництва житла на наших ділянках, то маємо позитивний досвід. Забудовник на території, що прилягає до Студмістечка, виділив нам 7 квартир. Зауважу, що вартість трикімнатної квартири у Львові нині в межах 70–100 тисяч доларів. Фактично поліпшать свої житлові умови ще 7 родин, які будуть поселені у квартири, звільнені у гуртожитку № 6.

– Коли заходив на територію нашого видавництва, зауважив, у якому непривабливому стані навчальний корпус номер 23.

– Університет зацікавлений у якнайшвидшому завершенні ремонтних робіт у цьому корпусі . Тут заплановано розмістити коворкінг, стартап-школу, проведення «Lviv Tech Chalenge» – конкурсів і змагань інноваційних проектів та стартапів. Там же має бути розміщена лабораторія програмно керованих мереж за технологією SDN, конференц-зал для презентації передових технологій навчання у сфері IT провідними фірмами.

– Гадаю, що фізкультурники і спортсмени з нетерпінням очікують завершення ремонтних робіт у Палаці спорту колишнього товариства «Трудові резерви»...

– У цьому році буде відремонтовано дах і замінено покриття підлоги в ігровому залі 37 на 30 метрів. Невдовзі тут можна буде проводити змагання, налагодити роботу спортивних секцій. А от з басейном будуть проблеми. Його багато років не використовували, і невідомо, в якому стані чаша того басейну, побоююсь, що вона пропускатиме воду як сито. Спочатку доведеться провести моніторинг технічного стану басейну.

– Нещодавно утворено бюджетну комісію Вченої ради Університету, яку очолює завідувач кафедри обліку та аналізу Інституту економіки і менеджменту Анатолій Загородній. Це має полегшити Вашу роботу щодо визначення найважливіших витрат на зміцнення матеріально-технічної бази Університету, проведення різноманітних ремонтних робіт. Але це, очевидно, дорадчий орган, остаточно рішення приймати Вам?

– Бюджет Університету формується на підставі заявок, які надходять від завідувачів кафедр, директорів інститутів, проректорів. Бюджетна комісія визначає основні параметри і принципи формування бюджету. Звичайно, можуть виникати дискусії. Скажімо, члени бюджетної комісії, для прикладу, пропонуватимуть розпочати відновлення підземного переходу від головного корпусу до четвертого корпусу. Мені дуже би хотілося, щоб це сталося якнайшвидше. Але я буду доводити, що перехід ще може почекати, а важливіше скерувати більше коштів для якнайшвидшого ремонту корпусу на вулиці Колеси, 2. Як каже приказка, чим багаті, тим і раді.

Цей фінансовий рік для нас буде особливо складним. Це пов’язано, зокрема, з підвищенням мінімальної зарплати до 3200 гривень. Доведеться «залізти» до нашого спецфонду і витратити для покриття різниці в оплаті праці майже 11 мільйонів гривень. Про цю проблему я докладно говорив на конференції трудового колективу. Попри усі проблеми я пообіцяв, що у нас не буде скорочень кількості працівників, переведення їх на півставки. У повному обсязі будуть виплачуватися усі надбавки і доплати. Наш колектив може почувати себе спокійно і примножувати свої зусилля для подальшого поліпшення якості освіти, підвищення ефективності науково-дослідницьких робіт, примноження доброго іміджу Львівської політехніки.