Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Ректор Юрій Бобало: «Двері Львівської політехніки завжди будуть відкриті навстіж для української діаспори...»

28 серпня 2017, 15:46
Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки

Після служби Божої у соборі Святого Юра зарубіжні гості Днів української діаспори у Львові вщерть заповнили Актову залу головного корпусу Львівської політехніки. Тут відбулося урочисте відкриття виставки, присвяченої 50-річчю Світового Конгресу Українців під назвою: «СКУ вчора, сьогодні, завтра».

Вітаючи присутніх, ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало зазначив, що «ця зала, яка є справжньою перлиною архітектури, приймала різні конференції, симпозіуми, збори. І завжди ми з радістю приймали тут українську діаспору, розуміючи, що підтримка світового українства збільшує наші сили у розбудові Української держави. Двері Львівської політехніки і надалі будуть відкриті навстіж для всіх заходів, які буде проводити у Львові СКУ».

Президент СКУ Евген Чолій згадав слова ректора, сказані кілька років тому: «Будьте у нас, як удома...». При цьому додав: «Ми не хочемо зловживати вашою гостинністю...». Він також нагадав, що 2013 року, коли при владі був режим Януковича, лише Львівська політехніка згодилася прийняти у себе конгрес світового українства. Президент СКУ, побачивши у залі колишнього очільника Світового Конгресу Українців Юрія Шимка, тепло привітав його, а присутні відповіли оплесками.

Щодо самої виставки, яка простежила 50-літній шлях СКУ, пан Чолій зазначив: «Кожна справа, за яку береться директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, виконується взірцево і продумана до найменших деталей». За його словами, переважна більшість громадян України дуже мало знає про історію і сьогодення української діаспори, про її внесок у зміцнення української державності.

Ірина Ключковська розповіла, що робота над цією виставкою разом із комісією СКУ тривала понад рік. Опрацьовано більше 7 тисяч документів. Окрім фото і текстового матеріалу, виставка включає інші складові – відеоролики, цитати відомих діячів СКУ, розміщені у соціальних мережах. І Евген Чолій, і Ірина Ключковська мають твердий намір показати цю виставку насамперед у молодіжних колективах різних регіонів України.

На урочистостях мав слово і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Він пригадав, що вперше був у Канаді підлітком у віці 15 років: «Тоді я відчув, наскільки широким є український світ». Співак говорив про те, що у майбутнє треба йти з оптимізмом, але застеріг від невиправданої ейфорії з приводу наших успіхів за 26 років Незалежності. Україні, за його словами, не бракує патріотів. Це засвідчила війна з російським агресором. Україні бракує мудрих керманичів, нової освіченої політичної еліти. Допомогти виховати, вивчити таку еліту можуть провідні університети світу і, звичайно, українська діаспора.

Вечір закінчився гала-концертом за участю Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок» Львівської обласної філармонії.

А наступного дня 28 серпня зранку розпочалася Міжнародна конференція «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст». Ведуча зібрання Ірина Ключковська нагадала, що сьогодні свято Успіння Божої матері, і запропонувала розпочати це дійство молитвою. Разом з усіма присутніми молитву проспівав чоловічий хор Львівської політехніки «Орфей». Благословив учасників конгресу єпископ УГКЦ з Австралії Владика Петро Стасюк. До речі, у цій країні українська громада налічує 45 тисяч осіб.

Відкрив засідання президент СКУ Евген Чолій. Він же згодом виступив із доповіддю про шлях СКУ за 50 років, про те, якими нагальними турботами живе нині світове українство.

Заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей повідомив, що міністр Лілія Гриневич не змогла прибути на конференцію, оскільки разом із Президентом України Петром Порошенком відкриває три відремонтовані школи на Донеччині. Павло Хобзей вважає, що зберегти українську ідентичність допомагають насамперед церква і школа. Міністерство освіти і науки буде й надалі допомагати українському шкільництву за межами України – підручниками, посібниками, навчанням вчителів тощо.

Голова оргкомітету з проведення Днів української культури у Львові, очільник Львівської облдержадміністрації Олег Синютка у своєму виступі означив чотири позиції, чотири прохання, точніше, побажання до українських громад у різних країнах світу: «Ми програли інформаційну війну з Росією. Доносьте правду про Україну, доводьте, що вона не є «невдалою країною». Скажу, для прикладку, про Львівщину. Цього року ми відкриємо в області 6 нових шкіл, у садочках додамо 2 тисячі місць, відремонтуємо чимало доріг. Закликаємо до єдності українців за межами України. Єдність потрібна і світовому українству. Усіляко сприяйте поїздкам майстрів мистецтв, аматорських колективів, різних делегацій до ваших країн. І дуже важливе побажання: будьте наполегливими лобістами державних інтересів України в урядах, парламентах, різних владних структурах ваших країн. Ми потребуємо вашої підтримки».

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко говорив про неминучість зміни поколінь: «Тільки так можна бути конкурентноздатними на світовому ринку праці, освітніх послуг. Монополія на успіх – це монополія не якоїсь інституції, а кожної конкретної людини. Ми сподіваємося на вашу і нашу єдність, яка здатна відповідати на виклики часу».

Вітаючи учасників пленарного засідання, ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало нагадав, що Університет відзначив і продовжує відзначати своє 200-річчя. Його органічною структурою став Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою. Це – єдина інституція в країні, яка системно і глибоко вивчає історію та сьогодення української діаспори. МІОК – це місток між Україною, Львівською політехнікою і Світовим Конгресом Українців. Ректор висловив упевненість, що така плідна співпраця продовжиться і в майбутньому, а кожен із присутніх завжди буде бажаним гостем у Львівській політехніці.

Учасники пленарного засідання хвилиною мовчання вшанували пам’ять Небесної сотні і загиблих учасників АТО.

Дехто не міг стримати сльози, коли промовляв Володимир Голоднюк, батько Устима, того, «хто тримав небо» над Майданом і над Україною. Він сказав, що громадську організацію, членом якої він є, об’єднало спільне горе. Пан Володимир говорив з болем у серці, що досі не покарані ті, хто пролив кров патріотів України на Майдані. А ще закликав до більш суттєвої допомоги військовикам Збройним Силам України, а також тим, хто дістав поранення на Євромайдані та в зоні АТО.
 

Фото Йосипа Марухняка