Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

У стінах Політехніки іноземні студенти вивчали кібербезпеку: підсумки Міжнародної літньої школи

31 серпня 2017, 14:53
Анастасія Мозгова, тижневик «Аудиторія»

Наприкінці липня відбулося закриття Міжнародної літньої школи з кібербезпеки, яка цьогоріч уже вдруге тривала у стінах Львівської політехніки впродовж двох тижнів.

Привітав учасників із завершенням навчання та вручив їм сертифікати-підтвердження проректор із науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Олег Матвійків.

За словами координатора проекту Андерса Карлсона, який представляє Технологічний інститут Блекінге (Швеція), студенти надсилали свої резюме, і комісія обирала з них найкращих. Таких заяв мали близько трьох тисяч. Однією з обов’язкових вимог була наявність освітнього рівня «бакалавр».

Як і минулоріч, серед студентів школи були представники не лише України, а й Польщі, Швеції та Росії.

– Ми вивчили дуже багато інструментів, за допомогою яких можна захистити свій комп’ютер. Вважаю, що це дуже важливі знання і хороший старт для нашої майбутньої кар’єри, адже ми отримали якісну базу для подальшої роботи. А ще я закохався у Львів, – ділиться враженнями Бартош Ябонка, студент із Польщі.

Євгенія Кузьміних, доцент Харківського національного університету радіоелектроніки, відзначила працьовитість студентів:

– Беру участь у програмі вдруге. Я розробила програму у сфері web security, тож мене запросили читати цей курс для студентів. Програма була дуже насичена, бо потрібно було вмістити у три дні те, що вивчають близько двох-трьох місяців. Студенти працювали над завданнями не лише у класі, а й у готелі, я навіть бачила, як вони працювали серед ночі.

Гідно оцінила програму й студентка четвертого курсу Інституту комп’ютерних технологій автоматики та метрології Львівської політехніки Анастасія Яворів:

– Цього року тема комп’ютерних вірусів для України особливо актуальна. Ми вивчали різні види вірусів, те, як їх можна виявити, нейтралізувати, як захиститися від них і запобігти повторним атакам. Враження від школи лише позитивні! За ці два тижні дуже багато всього сталося, ми зустріли класних людей, із якими потоваришували. Щодня о 9.00 розпочиналися лекції, на яких нам давали лише основні теоретичні аспекти. Близько обіду ми працювали над практичними завданнями: давати їм раду потрібно було самотужки, і це дуже корисно, бо в університеті ми маємо багато теорії, але мало практики. Хлопці зі Швеції, наприклад, це вміють краще за всіх. Робота відбувалася в інтернаціональних групах, щоб ми краще навчилися спілкуватись англійською. Проблеми мовного бар’єру не було: навіть коли хтось не знав якогось слова, то ми все одно могли порозумітися. На вихідних у нас був дуже класний квест, аби всі ознайомились із містом, побачили різні цікаві місця.

Настя розповідає, для неї було дивно, що бажання навчатися в цій літній школі виявили лише декілька студентів-однокурсників:

– Мало хто зголосився витратити на це два тижні свого літа і знову ходити на пари. Якщо чесно, то для мене це диво, бо програма безоплатна. Коли я почула про неї, про фінансовий бік навіть не думала – мені дуже сподобалася ідея, і я хотіла потрапити до цієї школи, бо знання безцінні, тим паче, отримані в партнерстві з іноземцями.

Слова студентки підтверджує Андерс:

– Ми зібрали найкращих викладачів із різних країн, щоб створити комплексну й дуже сильну програму. Ми були дуже підступними й щоразу змінювали склад груп, щоб представники однієї країни були окремо та студенти більше спілкувалися англійською. Програма стала корисною не лише для студентів, а й для викладачів, оскільки ми отримали змогу повчитися одне в одного, заглибитися у предмети своїх колег, адже кожен із нас має свою вузьку спеціалізацію.

– У програмі школи було сім різних курсів, – розповідає Томаш Сурмач із Вроцлавської політехніки, – і тепер кожен викладач може навчати студентів у своєму університеті не лише свого предмету, а й тих шістьох програм інших викладачів.

На питання, чи існує різниця між українськими та іноземними студентами, викладачі відповіли, що різниця є, оскільки українські студенти потрапили до школи з різних освітніх напрямів, тому в одних були базові знання, потрібні для навчання у школі, а інші – мали слабший бекґраунд, або ж він був відсутній взагалі. Проте, за словами Томаша, це несуттєво, до того ж студенти, які не мали базових знань, отримували додаткові завдання, аби швидко надолужити втрачене.