Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Загадки королівського Холма: польські та українські археологи досліджують столицю Данила Галицького

10 жовтня 2017, 16:04
За матеріалами Польсько-українського порталу

Несподівану знахідку виявили польські археологи під час розкопок у місті Холмі на Любачівщині. На території, де багато століть тому був комплекс палацу короля Данила Галицького, знайшли саркофаг орієнтовно XVIII-ХІХ століття з похованням невідомого чоловіка. Наразі історики встановили, що це був чоловік старший 50 років і, очевидно, доволі заможний.

У цьому похованні багато дивного, зазначають археологи. Попри те, що це була, мабуть, заможна особа, тіло не було одягнене, а лише загорнене у тканину, навіть без хрестика на шиї. У похованні також не виявили жодного предмета, який би міг підказати історикам, кому ж належить саркофаг. Фахівці після огляду решток з’ясували, що чоловікові, очевидно, розкололи череп після смерті. Незвичним є і те, що руки покійника були складені на животі, як це буває у християнських похованнях, однак орієнтація поховання головою на північ є неканонічною (зазвичай прийнято хоронити покійників головою на захід).

Те, що знахідка була дуже несподіваною, підтверджує доцент кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка» Василь Петрик, який є науковим консультантом у проекті досліджень на Високій Гірці. За його словами, поруч немає цвинтаря і раніше тут не було виявлено жодного поховання. Чому цього чоловіка більш як 200 років тому поховали окремо, наразі є загадкою для істориків, розгадати яку допоможуть хіба що комплексні дослідження останків.

Палац та загадка церкви на черепах

Серпнева знахідка вкотре привернула увагу обох країн до археологічних розкопок, які вже більше століття проводять у Холмі. Останні кілька років у колишній столиці короля Данила здійснюють паралельно два великі дослідження. Перше – це аналіз території, де колись височів палац короля Данила, друге – вивчення катедральної церкви Пресвятої Богородиці, яка, очевидно, є усипальницею короля та його сім’ї.

За роки наукових розвідок вдалось з’ясувати, що палац Данила височів на штучно насипаній гірці, згідно з тогочасною модою. Топонім Висока Гірка зберігся й досі. Як пояснюють дослідники, унікальність палацу в тому, що його будували на стику двох культур – західної та східної. Незвичними для Польщі є візантійські мотиви, що присутні у будівлях, водночас чимало деталей палацу – це тогочасні передові технології Західної Європи.

Знайти місце розташування палацової церкви Івана Златоустого сьогодні є одним із найбільших та найцікавіших викликів для археологів. У 2015 році на північній частині Гірки дослідники натрапили на частину чергової споруди з глауконіту. За припущенням археолога та доцента кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка» Юрія Лукомського, вона може бути легендарною святинею. Однак наразі доказів на користь такого припущення немає і не всі дослідники з ним погоджуються. Можливо, більше інформації дадуть вже цьогорічні дослідження.

Територію резиденції Данила Галицького ще можна досліджувати багато десятиліть, дуже багато ще не відкрито і невідомо, – каже Василь Петрик.

У пошуках короля Данила

У квітні 2013 року українські дослідники разом зі своїми польськими колегами розпочали у Холмі ще одне дослідження, на яке чекали багато років, – розкопки церкви Пресвятої Богородиці. Її у середині XIII століття збудував Данило і вона стала, згідно з літописами, сімейною усипальницею короля.

Особливість досліджень у тому, що роботи доводиться проводити у нині чинній базиліці Різдва Пресвятої Богородиці, яку побудували у 1735–1756 роках на місці княжої катедральної церкви. Попри це, лише за чотири роки роботи дослідники мають чим похвалитись: якщо раніше було відомо лише місце розташування церкви, то тепер історики можуть відтворити її приблизний вигляд.

За словами Юрія Лукомського, перед початком робіт науковці вважали, що церква мала хоча б 20 метрів у довжину і ширину. Натомість під час робіт з’ясували, що реальні розміри святині – 14 метрів у ширину і 22,4 у довжину. Археологи також дізнались, що собор був побудований з тоді незвичної для цих теренів брускової цегли досить великого розміру – завдовжки 26–28 см, нетинькований ззовні і мав скромний декор, виконаний у цеглі.

– Точної інформації, хто будував святиню, немає. Відомо, що таку цеглу почали виготовляти у Ломбардії, в північній Італії, і вона поширювалась Європою на схід разом з монастирськими орденами. Богородична церква одна з перших у Східній Європі, яку звели за такою технологією, тож, можливо, над нею працювали майстри з північної Італії, – коментує Юрій Лукомський.

Аби дізнатись більше про структуру церкви та її історію у другій половині вересня цього року дослідження продовжать.

Ще одна амбітна мета, якої б хотілось досягти науковцям, – знайти поховання короля Данила. З літописних джерел відомо, що у Богородичній церкві поховані Данило Романович, двоє його дорослих синів та один малолітній син, а також внук. За словами Юрія Лукомського, у попередні роки у криптах та під підлогою храму на різній глибині виявили кілька десятків поховань різного часу. Щонайменше кілька з них датують ХІІІ століттям, тобто княжими часами.

Найцікавіше серед знайдених поховань те, яке виявили у саркофазі. Його знайшли на глибині 2,4 метра від сьогоднішньої поверхні, тобто на 70 см глибше від тогочасного рівня церкви. Саркофаг мурований з цегли, з якої була також зведена святиня, і мав дерев’яну накривку, яка не збереглась до сьогодні.

Вчені припускають, що в саркофазі похований хтось із синів Данила – Роман або Шварко, однак наразі це лише гіпотеза, яка потребує доведення. За словами Юрія Лукомського, віднайдення інших поховань княжої сім’ї суттєво би допомогли, адже тоді можна було би провести ДНК-експертизу.

Якщо дослідження дадуть результати, Холмський катедральний собор може стати єдиним українським дослідженим некрополем такого масштабу.