Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Завідувач кафедри маркетингу і логістики Євген Крикавський: про актуальність еко-ініціатив у Львівській політехніці

14 листопада 2017, 15:39
Кафедра маркетингу і логістики Львівської політехніки

Новий запис у блозі завідувача кафедри маркетингу і логістики Інституту економіки і менеджменту Євгена Крикавського щодо актуальності еко-ініціатив у Львівській політехніці.
 

На зміну Кіотському протоколу прийшла Паризька кліматична угода. Стало модно говорити про сталий розвиток не тільки в середовищі науковців та ЗМІ, але й поволі йде дифузія до ширших мас населення. Частина свідомих громадян задумуються над перспективою здоров’я планети, здоров’я суспільства та власного здоров’я. І ця частина, хоч помірно та нерівномірно географічно, але невпинно прогресує. Вочевидь, часто це трансформується у вимір людських цінностей. І як тут не застосовувати крилату фразу глобалізації: «Думай глобально, але дій локально».

У цьому контексті виникла ідея: а чи не долучитися нашій Політехніці безпосередньо до проблем врівноваженого розвитку?

Політехніка, яка не є промисловим підприємством та не забруднює навколишнє середовище шкідливими викидами, а відтак не має ніби істотного потенціалу позитивного впливу на нього безпосередньо. Однак опосередковано можна ідентифікувати потенціал істотного впливу на витрати таких ресурсів як енергія та вода, якщо взяти до уваги той факт, що тут задіяно понад 35 тисяч студентів та близько 4 тисяч співробітників. Така кількість студентів та співробітників також є вагомим потенціалом щодо впливу на врівноважений розвиток в площині соціальній.

Політехніка, подібно до Coca-Cola чи «Львівської пивоварні», могла би добровільно взяти на себе відповідні зобов’язання щодо врівноваженого розвитку, зокрема, такі цілі відобразити в місії Університету, досягнути конкретних цілей, наприклад, зниження споживання енергії та води в розрахунку на одного студента. Очевидно, що досягнення таких конкретних цілей потребуватиме реалізації відповідних енергоощадних, водоощадних програм тощо.

Кому, як не Львівській політехніці, личило б створити зразки «пасивного будинку», «розумного будинку», демонструючи цим свій дослідницький статус. Опоненти слушно зауважать: звідки гроші взяти? Але ж маємо стартапи, системи краудфандингу, інші інноваційні інструменти зааганжування зацікавлених сторін – небайдужих людей, меценатів, відповідальних бізнесменів.

Головним тут є довіра між ними, поінформованість та солідаризація ризику. І успіх прийде обов’язково!