Підготовка до вступу та ЗНО

Гуртки Малої технічної академії

 

Британські студенти такі самі, як українські: викладачі Львівської політехніки відвідали Кінґстонський університет

15 листопада 2018, 11:47
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Наприкінці жовтня доцент кафедри АСУ Анастасія Дорошенко, асистент кафедри ТМДМ Олена Ланець та доцент кафедри ЗФ Ірина Мороз відвідали Кінґстонський університет, що в південно-західній частині Лондона. Цей візит вони здійснили в рамках програми ЕРАЗМУС+, за напрямом викладацької мобільності. А ще – вирішили започаткувати своєрідний флешмоб Lviv Polytechnic around the world, яким пропагувати бренд «Львівська політехніка». Розпочали його серією фотографій із прапором Політехніки на тлі відомих споруд і закликають своїх колег, які їдуть за кордон, брати зі собою прапор Політехніки і робити так само.

– Отож, як Вам працювалося у закордонному університеті?

А. Д.: Я мала нагоду відвідувати заняття викладачів факультету комп’ютерних наук та математики, читати лекції для бакалаврів та магістрів, провадити спільні воркшопи. Хочу зазначити, що робочі програми цього факультету та нашого ІКНІ, у якому я працюю, дуже подібні, тому найцікавіше було порівняти власні методи викладання із закордонними.

І. М.: Це була моя перша подорож до Великої Британії, напружена, але й дуже цікава водночас. Проявити свій викладацький досвід та перейняти чужий мені випала нагода на факультеті науки, інженерії та комп’ютерів. Особливість викладацької мобільності у тому, що треба підлаштовуватися до тієї програми, за якою навчаються студенти обраного університету. Отож, я презентувала лекції, які не викладає наша кафедра загальної фізики, практично конструювала та програмувала електричні схеми на базі Arduino, розв’язувала задачі з механіки рідин та теорії імовірностей. Багато матеріалу до занять довелося готувати безпосередньо там. Найцікавіше завдання я отримала від докторки Саміри Вахід, яка попросила мене підготувати презентацію для студенток-інженерок, у якій на власному прикладі розповісти про студентські роки у радянській Україні та дальший шлях до успіху у незалежній Українській державі. Розповідь вдалася, позаяк уже увечері після презентації координатор програми ERASMUS+ доктор Алан Флаверс почав отримувати електронні листи від студентів із запитом відвідати Львівську політехніку в рамках навчання за програмою ERASMUS+.

– За Вашими спостереженнями, які особливості навчання у Кінґстонському університеті?

А. Д.: Насамперед приємно вразила атмосфера доброзичливості та уважності: викладачів до студентів, студентів – один до одного. І дуже висока відповідальність та дисциплінованість і викладачів, і студентів. Навчання там завжди активне, без нудних та монотонних лекцій, бо на них студенти отримують практичні завдання за новим матеріалом, які вони повинні опрацювати індивідуально чи в команді. А між викладачем та аудиторією триває постійна комунікація.

Звісно, не можу не згадати обладнання аудиторій, лабораторій, дуже сучасні робочі місця викладачів. Це оснащення дозволяє використовувати всі переваги сучасних інформаційних технологій для зацікавлення студентів, проведення різних експериментів та дослідів.

– А британські студенти – які вони?

І. М.: Цікаво, що аналогічне запитання про українських студентів я почула від британських колег, і моя відповідь дуже їх звеселила. Отож, студенти всюди однакові: в міру серйозні, веселі, завзяті, запальні, здатні на витівки, а часом і на хитрощі, але загалом – чудові молоді люди, спілкування з якими стимулює нас бути завжди молодими.

О. Л.: До речі, зараз у Кінґстонському університеті за програмою обміну Erasmus+ вчаться студенти Інституту інженерної механіки та транспорту, з якими ми мали нагоду зустрітись та поспілкуватись. Вони чудово влилися у дружний колектив, успішно виконують навчальну програму та дуже щасливі від отриманої можливості здобути новий досвід, знання, вдосконалити англійську мову. Як їхньому кураторові мені було дуже приємно отримувати позитивні відгуки про них від викладачів, які зазначали їхню добру підготовку, старанність та працьовитість.

– А як Ви використовували вільний від занять час?

І. М.: На жаль, часу на дозвілля під час робочого тижня практично не було. Щобільше, через напружений робочий графік доводилося спати по 4 години. Однак час на дві поїздки у центр Лондона вдалося викроїти. Що здивувало саме мене, то це пальми у столиці дощів і туманів, чудова сонячна і тепла погода, великі зелені папуги серед дикої природи у Гайд-парку, величезна кількість емігрантів та фантастичне поєднання сучасної та старовинної архітектур.