Будівництво нового університетського гуртожитку: нульовий цикл пройдено!

30 січня 2018, 12:29
Ігор Галущак, прес-служба Львівської політехніки

Як уже повідомляли, цьогоріч вперше за понад три десятиліття Національний університет «Львівська політехніка» розпочав зведення нового студентського гуртожитку. Сучасну дев’ятиповерхову будівлю нині зводять на вулиці Відкритій поряд із тринадцятьма університетськими гуртожитками, які давно вже функціонують. Є тут і різноманітні допоміжні споруди, спортивні майданчики, клуб, поліклініка, магазини, інші об’єкти інфраструктури. Загалом тут проживають 8,5 тисяч студентів, а це населення невеликого райцентру.

На жаль, 2017 року виникла загроза зриву початку будівництва нового гуртожитку через підігріті «громадськими» активістами протести мешканців сусіднього житлового будинку. Та завдяки злагодженій і наполегливій роботі ректорату, передусім ректора Університету професора Юрія Бобала, активності політехнічного студентства, яке провело ефективну інформаційну кампанію під гаслом «Де нам жити?», всі непорозуміння вдалося подолати. Відтак, нині довгоочікуване будівництво йде повним ходом.

Порівняно з прилеглими гуртожитками-«ветеранами» новий кампус, який, до речі, проектував завідувач кафедри архітектурного проектування Інституту архітектури Ігор Гнесь, буде мати чимало приємних для студентів нововведень європейського штибу. Перш за все кожна студентська кімната отримає власний санвузол – туалет, умивальник і душ. Аспіранти ж матимуть одиничні помешкання у блоці з іще однією кімнатою, що матимуть спільний санвузол. У кожній – своя кухня з електроплитою, холодильником, столиком і кріслами.

Не буде в цьому гуртожитку й загальних кімнат відпочинку. Натомість – великі центральні холи, де можна буде поставити тенісний стіл чи м’які меблі й телевізор. Можна цей простір використати і для проведення різних заходів – виставок і вечірок. На кожному поверсі будуть також великі тераси, а житлові кімнати матимуть французькі балкони. Не забули проектувальники й про бажання молоді займатися спортом. Тож передбачено два спортивні зали: один – із тренажерами, розташований у напівпідвальному приміщенні, яке буде добре провітрюватися й матиме вікна. Натомість у центральній частині просторого горища облаштують універсальний спортзал для ігор у баскетбол і волейбол, а також велику стоянку для зберігання велосипедів.

Поряд з гуртожитком спорудять також кілька критих велостоянок. У перспективі суттєво поліпшать і благоустрій довкола прилеглих гуртожитків. Зокрема тут заплановано зробити п’ять сучасних ігрових майданчиків з відповідним покриттям та гімнастичну доріжку. Ними зможуть користуватися не лише студенти, але й нещодавно неприхильні до новобудови мешканці з довколишніх будинків. У планах – облаштувати велодоріжку від Студмістечка до навчальних корпусів.

– Нині ми вже пройшли найважчий, так званий нульовий цикл включно із земляними роботами, – розповідає проректор з навчально-виробничої роботи Львівської політехніки Володимир Крайовський. – Адже цей етап був найдорожчим і найскладнішим з огляду на геологію цієї місцевості. Через згадані форс-мажорні обставини зараз дещо відстаємо від графіка, адже дозвіл на проведення безпосередньо будівельних робіт ми отримали лише 19 жовтня минулого року. Але сподіваюсь, що завдяки тісній співпраці з нашим генпідрядником – ТзОВ Компанія «Будремактив» і відповідальним виконавцем Богданом Боднарем – поступово все надолужимо. Нині ж розпочинаємо монтаж перекриттів, а до липня маємо завершити всі монтажні роботи загалом. Остаточне ж уведення цього об’єкта в експлуатацію плануємо на кінець 2019 року.

Суттєво те, що Львівська політехніка цим будівництвом не лише зніме в недалекому майбутньому гостроту щодо дефіциту місць у гуртожитках, значно поліпшить побут своїх студентів і аспірантів, але й водночас виконує якісну соціальну функцію. Адже забезпечила на два роки роботою декілька десятків львівських будівельників, які задоволені не лише зарплатнею, але й тим, що Університет подбав про їхній побут, зокрема, виділивши в сусідньому гуртожитку кімнати для перевдягання та відпочинку.
 

Світлини Йосипа Марухняка