«Чи вмієте надавати першу медичну допомогу?»: лікарі-інструктори провели в Університеті дводенне навчання

20 квітня 2018, 08:54
Наталя Яценко, тижневик «Аудиторія»

Минулого тижня у Львівській політехніці лікарі-інструктори Львівського обласного центру екстреної допомоги і медицини катастроф, що на вул. Миколайчука, 9, проводили дводенне навчання з надання першої медичної допомоги для працівників і викладачів кафедри фізвиховання. Зацікавлення викликала не стільки інформація, як зарадити потерпілому до прибуття лікарів, скільки практичне застосування здобутих знань. Для цього були використані муляжі, тобто спеціальні манекени, на яких можна було потренуватися в непрямому масажі серця та інших маніпуляціях. Звісно, кваліфіковану допомогу здатні надати лише лікарі, але від того, як оточення відреагує на ситуацію до їхнього приїзду, інколи залежить життя травмованої людини.

До приїзду швидкої можемо забезпечити мінімальний рівень життєздатності людини. Відлік іде на хвилини – без кисню клітини головного мозку живуть 5–7 хвилин. Для цього важливо, щоб працювало серце. Тому навіть тоді, коли у людини поламані ребра, але нема відкритих ран, потрібно проводити реанімаційні заходи: тридцять натискань на грудину потерпілого після двох вдихів у його рот (по три підходи) або сто натискань, голова потерпілого закинута назад. При удушенні чи утопленні спершу слід зробити два вдихи, а тоді тридцять натискань. При судомах рот потерпілого відкривати не можна, бо язик теж перебуває у треморі. Достатньо просто покласти під голову щось м’яке, а коли приступ мине – повернути людину на бік.

До речі, для користувачів смартфонів існує унікальний мобільний додаток, покликаний допомогти українцям надати першу медичну допомогу до приїзду швидкої. Він містить інформацію щодо послідовності дій при отруєнні, утопленні, переломі, пораненні тощо. Завантажити його можна на сайті «Київстару».

Олександра Коваль, викладач кафедри фізичного виховання Львівської політехніки:
«Важливо не піддаватися паніці»

На щастя, мені не доводилося надавати допомогу незнайомим, але були випадки, коли під час бігу на парі з фізвиховання студенти падали й травмувалися. Тоді знала, що робити, та й у період кросу завжди працює медпункт. Не почула на інструктажі вчора і нині чогось нового. Проте цінною була можливість попрактикуватися на манекенах. Якщо ж реально виникла би потреба допомогти, то розумію, що важливо, насамперед, не панікувати. Зауважу, що за вісім років викладання в Політехніці це було моє перше таке навчання.

Ярослав Яцик, студент третього курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Був тим, кому цю допомогу надавали»

Ще зі школи відомо, що потерпілому спершу слід перевірити пульс і дихання. Ніколи нікому не надавав першої медичної допомоги, зате був тим, кому її надавали. Так, кілька років тому на морі мені стало зле. Люди, які були поруч, швидко зорієнтувалися – дали випити води й понюхати нашатирний спирт. Загалом, якщо бачиш, що комусь треба допомогти, то не варто зволікати, бо кожна хвилина для людини може стати останньою.

Олег Щебель, лікар-інструктор Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф:
«За кордоном цього навчають навіть у дитячих садочках»

Щоб проводити навчання з надання першої медичної допомоги, від вишу до нашого центру через обласний департамент охорони здоров’я має надійти запит. Ми завжди залюбки відгукуємося: від початку року двічі були в ЛДУФК і тепер – у Політехніці. Найбільша біда наших людей у популярності думки: дбати про здоров’я мають медики. Насправді люди самі відповідальні за нього. Те саме стосується і невідкладних станів. Допоки приїде швидка, треба перевірити, чи потерпілий живий, чи дихає, загалом, що з ним. Молодь більш свідома і швидше діє в надзвичайних випадках, старші ж люди бояться щось робити. За кордоном надавати першу медичну допомогу навчають навіть у дитсадочках і будинках для людей похилого віку.

Любомир Грибовський, студент другого курсу Інституту права та психології:
«Знання зможу застосувати в житті»

Під час шкільних уроків «Захист Вітчизни» і «Основи здоров’я» ми отримали достатньо знань про надання першої медичної допомоги. У молодших класах було більше теорії, а в старших уже здобували практику на манекенах. Усі отримані знання, гадаю, зможу застосувати в житті. Ніколи не бачив, як хтось надавав таку допомогу. Був якось свідком, як приводили людину до тями після алкогольного сп’яніння. Хотів би більше знати, що робити під час нападу епілепсії, бо такі випадки траплялися.