Вступ 2018: рейтингові списки

Математика – королева наук: працівники кафедри вищої математики займаються фундаментальними дослідженнями

12 лютого 2018, 09:12
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Кафедра вищої математики ІМФН – одна із фундаментальних кафедр університету: ази вищої математики тут здобувають спудеї перших – других курсів.

Професорсько-викладацький склад кафедри ділиться зі студентами своїм багатим досвідом, захоплюючи їх теоретичними, здебільшого математичними знаннями. Тут добре розуміють, що не можна за короткий час навчити студента так, щоб він зміг користуватися набутими знаннями все своє дальше життя. Найперше дбають про те, щоб майбутній випускник мав якісну підготовку на основі базових дисциплін, адже це допоможе йому прилаштовуватися до всіх потреб виробництва та стрімкого зростання науково-технічного прогресу.

Оскільки колектив кафедри успішно займається різними теоретичними науковими дослідженнями, то намагається долучати до математичних розвідок найкращих старшокурсників з побічних кафедр. До слова, якщо на інших кафедрах університету науковці зреалізовують свої доробки у практичних роботах, то математики невпинно розв’язують фундаментальні математичні задачі. Їхні дослідження, зокрема в галузі диференціальних рівнянь, використовують у математичній фізиці, природознавстві, хімії та інших природничих науках. Не облишають і механіку, хоча цими дослідженнями можна скористатися не відразу через різний рівень складності задач.

Професор Роман Мусій, який працює на кафедрі вже 44 роки, представник прикладного напряму досліджень задач математичної фізики, що стосуються різноманітних фізико-механічних процесів у середовищах різних структур.

– Нам, прикладникам, часом потрібно розробляти нові, нестандартні методи розв’язків різних задач, тому доводиться, крім математичного моделювання в прикладних дослідженнях, занурюватися в аспект фундаментальних математичних досліджень, – каже він. – Ці задачі мають важливе значення для прогнозування поведінки різних тіл як елементів конструкцій під впливом багатофакторних навантажень.

– Ми тісно контактуємо з науковцями й академічними установами світу та України, зокрема з Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, – додає завідувач кафедри професор Зіновій Нитребич.– Маємо хороші контакти з науковими школами Польщі, Вірменії, Білорусі, Латвії, Австрії, шукаємо нові з науковими школами інших країн. У нас дуже добрі стосунки з кафедрами Політехніки: прикладної математики та прикладної фізики, ЕОМ, САПР та іншими. І хоч кафедра вищої математики не є випусковою, та результати наших досліджень виливаються в магістерські роботи, кандидатські та докторські дисертації. А все тому, що колектив скеровано на активну творчу роботу з побудови нових математичних моделей, формулювання нових математичних задач, які відповідають сучасним вимогам практики, технології та виробництва. Нашу роботу будемо інтенсифікувати, залучати до неї більшу кількість зацікавлених, шукатимемо тих, хто зможе впроваджувати наші дослідження у виробництво.

– Зіновію Миколайовичу, як вишукуєте молоді таланти?

– Найперше серед тих, хто щороку бере участь у різних всеукраїнських олімпіадах з математики. На жаль, обсяг годин на математику постійно скорочують. Якщо раніше її вивчали впродовж 4–5 семестрів, то нині все звелося лише до двох-трьох. В умовах сучасного науково-технічного прогресу, який базується на знаннях фундаментальних дисциплін, де негласною «королевою» є математика, таке різке скорочення обсягу годин неприпустиме. Раніше нас виручали спецкурси, яких на кафедрі було багато. Магістрам, до прикладу, читали спеціальні розділи вищої математики, теорії випадкових процесів, основ дискретної математики. Тобто ті розділи вищої математики, яких на загальних курсах не вивчають або подають у малому обсязі. Сьогодні все набагато складніше.

– Чому так сталося?

– Очевидно тому, що фахові кафедри намагаються перебрати на себе невластиві їм курси, залишаючи осторонь кваліфікованих, досвідчених фахівців, які знають ці процеси глибинно і можуть їх подати належним чином. На мою думку, має бути правильний розподіл наукової праці: за фаховістю, за кваліфікацією, за глибиною розуміння, за вмінням донести ці складні речі на досліджуваному рівні.

Думку завідувача кафедри підтримує і його заступник – професор Володимир Ільків, бо «фундаментальні дисципліни треба вивчати не тому, що ми так хочемо, а з огляду на об’єктивну потребу підвищення якості освіти».

Попри всі труднощі викладачі кафедри не лише провадять науково-дослідницьку роботу, а й видають вісник університету «Фізико-математичні науки», організовують наукові конференції, провадять спільні засідання із Західним науковим центром, беруть участь у секціях НТШ, є членами спеціалізованих учених рад, редколегій журналів, експертами МОН. Торік видали 4 монографії, 37 наукових праць, що належать до наукометричної бази Scopus та Web of Science. Відтепер кожен викладач кафедри розробляє електронні навчально-методичні комплекси зі своїх дисциплін і надалі готує нові наукові статті, планує свою участь у роботі різного рівня наукових заходів.