Не словом, а ділом: на кафедрі фінансів ІНЕМ готують фахівців, здатних принести славу й визнання Університету

31 липня 2018, 09:18
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

На кафедрі фінансів ІНЕМ, якою керує професор Ігор Алєксєєв, давно зрозуміли, що лише добре підготовлені випускники приносять славу й визнання навчальному закладу.

Не секрет, що інколи можна почути нарікання на складність підготовки випускників Львівської політехніки, на те, що в технічному університеті важко вчитися тощо. Ігор Валентинович, слухаючи це, лише усміхається, бо добре знає, що конкуренти не дрімають: дбаючи найперше про себе, активно створюють «імідж» того чи іншого закладу вищої освіти, особливо під час вступної кампанії.

– Всі вищі заклади освіти працюють за однією програмою й неухильно дотримуються освітніх стандартів, що постійно оновлюються, – говорить професор. – А про рівень підготовки наших випускників свідчать вони самі. Зокрема (для декого це була друга вища освіта) нинішній віце-прем’єр Степан Кубів, очільник Міністерства інфраструктури України Володимир Омелян, банкір Іван Істомін, народний депутат, член комітету з енергетики Верховної Ради України Лев Підлісецький та багато інших. Більшість наших випускників – успішні в політиці, бізнесі, науці. А все тому, що реально дбаємо про якість підготовки своїх студентів. Cвого часу за участю Львівської політехніки, зокрема ІНЕМу, створили освітньо-науково-виробниче об’єднання «Економосвіта». До нього ввійшли Львівська політехніка, Банківський інститут, Інститут регіональних досліджень НАН України, інші університети України. Те, що технократичні фінансисти змінюють фінансову політику в банках, казначействі, фінансово-кредитних установах, депутатському корпусі теж свідчить на нашу користь. Часто випускники кафедри – не дуже публічні люди, однак на робочих місцях ними завжди задоволені. Чимало з них, маючи подвійні дипломи, працюють за кордоном, дехто – в іноземних установах в Україні. А це теж добрий показник якості підготовки студентів.

– У чому секрет успіху?

– Часто думають, що якісна підготовка фахівця залежать від нових спеціальностей, дисциплін. Насправді успіх не у назві дисципліни чи спеціальності, а в їх наповненні. Фінансова сфера змушує рухатися вперед, вносити новий зміст у звичні дисципліни. Ми це враховуємо. Вчимо працювати в команді, у дискусіях обстоювати свою точку зору на будь-якому рівні.

– Чи змінюються у викладачів підходи до підготовки лекцій?

– Звичайно, вони теж певною мірою перебудовуються. До речі, ми спільно з іншими кафедрами виграли від компанії Diamond ділову гру. Компанія дозволила нам користуватися програмним забезпеченням під час лабораторних робіт англійською мовою (ним опікуються доцент Андріана Мазур і старший викладач Оксана Дідух). Це допомагає краще засвоїти планування фінансової діяльності, сприяє потенційній співпраці випускників з іноземними фірмами, дає можливість набути нового досвіду в підготовці, розширює їхні потенційні можливості. Мінімізуємо кількість дисциплін, об’єднуючи їх у більші за обсягом, скорочуємо начитку: нині достатньо й однієї лекції на два тижні. Натомість збільшуємо кількість лабораторних робіт, практичних занять. Тоді викладач ближче до студентів, спілкується з ними, а це їм цікаво й конче потрібно.

– Якість навчання дуже залежить від тісного тандему: викладач – студент.

– Це найкраще виходить під час підготовки до олімпіад, написання наукових праць. До речі, ті, хто чогось досягнув у житті, у навчанні були якщо не відмінниками, то активістами в науково-дослідницькій роботі, опановували фах не лише на студентській лаві, а й ставали призерами всеукраїнських олімпіад з окремих дисциплін і спеціальностей, у конкурсах студентських наукових праць. Як показує практика нашої кафедри, магістерська підготовка вчить самостійно організовувати навчання, готувати виступи, презентації. Це те, що також є новим у нашому навчальному процесі й сприяє підвищенню якості підготовки. Переконався, що студенти іноді готують свої виступи значно глибше, ніж люди з науковими ступенями. Звичайно, всіх не можна підтягнути до високого рівня, але якщо хоча б 15–20 відсотків уже на студентській лаві показують результати висококваліфікованих фахівців, то це, окрім їхньої талановитості, є й заслугою викладачів усіх кафедр, причетних до підготовки спеціалістів.

– Що робите із невмотивованими студентами?

– Переконуємо, звичайно, у потрібності знань. Однак не завжди нам це вдається. На жаль, цього року ми вперше зіштовхнулися із падінням вмотивованості в бакалаврів. Вони чомусь впевнені, що отримали достатньо знань і їм не варто продовжувати навчання в магістратурі. Звичайно, інколи тут важливу роль відіграють фінанси, та на ринку праці перевагу мають все-таки магістри. До того ж, старше покоління відходить, молодше – піднімається кар’єрними щаблями. Отут уже освітнього рівня бакалавра замало, потрібен диплом магістра, адже сьогодні знань бакалавра вистачає на п’ять років. Крім цього, неможливо всіх випускників підготувати до успішної кар’єри, бо не всі ставлять перед собою амбітні цілі. А оскільки всім студентам даємо однакові знання, то про своє майбутнє кожен має думати ще під час навчання, бо згаяний час уже не повернеш.