«Про що читаєте у пресі та в якому форматі?»: розповідають львівські політехніки

12 жовтня 2018, 08:49
Наталя Яценко, тижневик «Аудиторія»

Паперові видання, як книжки, так і преса, схоже, програють за живучістю й популярністю своїм електронним побратимам. Але найбільше вони програють соцмережам. Бо власне звідти студенти найчастіше отримують інформацію, яка їх цікавить. І те, що факти можуть бути неправдиві, що разом із ними в голови потрапить немало сміття, якось і не хвилює нікого. Бо є три підстави обирати читання онлайн – зручно, доступно і швидко. Тому навіть і не дивно, що на запитання про улюблену пресу люди, до яких підходила, реагували так, ніби мова йшла про якісь давно забуті або й не знані речі.

Однак є і, певно, будуть ті, хто любить свіжий запах друкарської фарби й гортання щойно народжених сторінок. Тижневик «Аудиторія», який читаєте, хоч і має давню історію (8 жовтня ми відсвяткували свій день народження вже вкотре!), намагається не випадати з мейнстріму. Ми змінюємося й у паперовому форматі (чи Ви зауважили наші дизайнерські зміни?), і в електронному (хто не знав, то шукайте – audytoriya.lpnu.ua). Інтернет дає нам змогу залишатися кольоровими й усередині, а також приходити до читачів трохи скоріше. Перевагою паперового видання є можливість читати його навіть тоді, коли нема мережі, робити в ньому помітки, а найцікавіші числа зберігати.

А ще «Аудиторія» (як справжня аудиторія) відкрита до діалогу й пропозицій. Поважний вік – заснована 1946 року, зазнала багато технічних трансформацій і зміни назви – не є перешкодою бути завжди свіжою й цікавою. Особливо ми раді творчим особистостям, які мають якісь креативні ідеї чи здобутки, й готові поділитися ними на наших сторінках.

Ярослав Ільчишин, студент першого курсу магістратури Інституту енергетики та систем керування:
«Читав би онлайн про подорожі»

Якщо мене щось і цікавить у пресі, то це спорт. Читати паперові газети незручно, бо вони великі, займають місце в наплічнику, тому новини футболу волію переглядати у смартфоні. Якби доступ до бібліотеки Політехніки спростили (достатньо би було студентського квитка), надали там можливість зарезервувати місце за комп’ютером, то читав би достовірну пресу онлайн – статті про подорожі (як зручніше й дешевше поїхати в ту чи іншу країну), про те, як знайти роботу, розмови з успішними людьми.

Анастасія Серафин, студентка першого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Читаю про історичні факти»

У дитинстві читала журнал «Барвінок», а тепер, звісно, люблю серйозніші речі. Мама читає «Маловідома історія: далеке і близьке» – додаток до «Високого замку», а я його так би мовити підчитую. Якби було добре видання для молоді, то я б хотіла з нього дізнатися, де здобути досвід роботи, який вимагають роботодавці. А також – більше про українське кіно, про пізнавальні лекції для саморозвитку, чим займаються студенти в інших інститутах.

Наталія Денькович, аспірант кафедри педагогіки та соціального управління Інституту права та психології:
«Вибираю пресу паперову»

Надаю перевагу паперовим виданням. Бо в них, особливо, якщо статті наукові, можна виділити якісь тези, матеріал скопіювати. Це простіше для мене ще й тому, що маю слабкий зір. Серед преси вибираю педагогічну й мистецьку, наукову чи науково-популярну. Читаю польською, чеською, англійською. Звісно, поважаю й винятково інтернетівські видання – маю знайомих журналістів у них і читаю їхні статті.

Андрій Співак, випускник Інституту геодезії:
«Паперові видання перейдуть у мережу»

Я – колишній спортсмен, тому читаю в інтернеті перевірені сайти про баскетбол. Найменше мене цікавить політика, бо реклами, яка стосується її, достатньо і в повсякденному житті. Раніше, коли був студентом, трохи читав паперовий журнал Men’s house. На сторінках цього видання для чоловіків цікаво розкривали теми спорту, сексуальності й акторства. Але мені здається, що згодом усі паперові видання перейдуть винятково в мережу.