Прогресивні технології у машинобудуванні: науковці ІІМТ розробляють новітні напрями в сучасному виробництві

28 лютого 2018, 14:21
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Науковці кафедри технології машинобудування ІІМТ спільно зі студентами і аспірантами творчо працюють над розробленням новітніх напрямків у сучасному машинобудівному виробництві.

Розраховують на себе

На кафедрі, під орудою професора Ігоря Грицая, уже багато років діє школа розвитку та удосконалення зубчастих передач, методів і технологій їх виготовлення. Професор Вадим Ступницький очолює науковий напрям моделювання процесів формоутворення та формування необхідної для експлуатації деталей машин поверхневої мікротопології технологічними методами. Ще один напрям наукових досліджень – створення прогресивних методів і технології поверхневого зміцнення деталей машин, а також автоматизованого проектування різальних інструментів – очолює професор Ігор Гурей. Ці потужні школи мають наукові розробки, про які знають не лише в Україні, а й за кордоном.

– Своїх успіхів досягаємо в складних фінансових умовах, але зупинятися на досягнутому не збираємося, – говорить професор Ігор Грицай. – Використовуємо всі можливі шляхи та заходи, щоб поділитися науковими успіхами, ознайомитися з напрацюваннями інших наукових шкіл. Серед цих заходів, звичайно ж, і участь у міжнародних та вітчизняних науково-практичних симпозіумах та конференціях. На кафедрі, зокрема, ми започаткували щорічну Міжнародну науково-практичну конференцію «Прогресивні технології в машинобудуванні». Цього року під час її роботи ми розглянули та обговорили результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі новітніх технологій машинобудування, стрілецької зброї та іншого військового озброєння, інструментального виробництва, комп’ютерного проектування та моделювання тощо.

– Наукові напрями, над якими працює наша кафедра, потужно розвиваються і мають добре фінансування за кордоном, а ми, на жаль, відчуваємо великий брак коштів на дослідження, – долучається до розмови професор Вадим Ступницький. – Якщо говорити про науковий напрям, за який відповідаю я, то можу стверджувати, що ми значно випереджаємо інші українські виші, які працюють над подібними розроблюваннями.

Як зазначив Ігор Грицай, на конференції йшлося й про те, що держава недостатньо дбає про підготовку висококваліфікованих спеціалістів-технологів, спроможних вирішувати специфічні проблеми виготовлення військової зброї для армії (до речі, таких фахівців віддавна готують у Росії, Білорусі, країнах Прибалтики). Учасники домовилися про створення робочої експертної групи з представників провідних технічних вишів, яка ініціюватиме освітні, наукові та організаційні питання перед МОН і РНБО України, зокрема, рекомендуватиме створити у галузі знань «Механічна інженерія» нову спеціальність.

Досвід свідчить, що вітчизняні виші мають потрібний кадровий, науковий та освітній потенціал, необхідну матеріальну базу, і готові розв’язати це відповідальне завдання. Хоча… якщо буде отримано згоду на створення нової спеціальності, то підготувати фахівців можна щонайменше за п’ять років. Тож, як не крути, за потребами ми якось не дуже встигаємо…

У співпраці з виробництвом

Академічна спільнота найбільше прагне, щоб їхні наукові доробки зацікавили виробництво, державні та приватні підприємства та фірми, гідно прислужилися вітчизняному машинобудуванню. Співпраця, започаткована на наукових форумах, дає новий поштовх для наукової діяльності, активізує роботу кафедр та наукових колективів, сприяє швидшій та результативнішій модернізації виробництва, удосконаленню засобів та методів створення нових машин, активнішому впровадженню новітніх технологій, а відтак – істотному підвищенню ефективності роботи підприємств.

Однак сьогодні науковцям непросто розвивати актуальні і важливі напрями удосконалення сучасного виробництва, адже такі дослідження потребують не лише значних капіталовкладень, а й дієвого взаємозв’язку безпосередньо із підприємствами, насамперед, оборонно-промислового комплексу. На жаль, на четвертому році збройного конфлікту на сході України більшість таких заводів, зокрема у нашому регіоні, отримують мінімальне державне фінансування. Тож політехніки намагаються шукати інші шляхи співпраці, адже деякі їхні розробки не мають аналогів у світі і їх готові використовувати та впроваджувати за кордоном. Користаючи з нагоди, домовилися про співпрацю з партнерами з Білорусі та Польщі. Білоруські колеги, до слова, були захоплені останніми напрацюваннями кафедри, адже, як висловилися самі, у них рівень подібних наукових досліджень істотно нижчий, хоча фінансове забезпечення краще.

Незважаючи на всі труднощі, на кафедрі дбають про її розвиток, реалізацію творчого потенціалу колективу, готують молоді кадри, друкують статті у фахових виданнях, випускають підручники і монографії. У їхніх найближчих планах – значно активізувати наукову міжнародну співпрацю та вийти зі своїми напрацюваннями на міжнародний рівень.