Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Випускник Інститут інженерної механіки та транспорту Василь Червоняк: кожен механізм – це ідея

4 січня 2018, 08:53
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

На листопадовій Вченій раді студентові ІІМТ Василеві Червоняку вручили кілька нагород за перемогу на ХІІ Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з актуальних проблем пакувальної індустрії, який зорганізували МОН та Клуб пакувальників України. Хлопець отримав медаль переможця конкурсу, диплом першого ступеня МОН, диплом першого ступеня Інституту модернізації змісту освіти МОН. Грамоту вручили й науковому керівникові студента доценту Юрієві Шоловію.

Василь Червоняк нещодавно захистив магістерську дипломну. За роки навчання брав участь у конкурсах, олімпіадах, писав наукові статті. На бакалавраті навчався на інженерній механіці. Йому було цікаво дізнаватися, як працюють різні пристрої, у чому полягає їхня особливість, як їх застосовувати. Саме цим керувався, коли вступав до Інституту інженерної механіки та транспорту. За час навчання назви спеціальності та спеціалізації змінювалися кілька разів, адже змінювалися навчальні програми. Бакалаврат завершив за спеціальністю «машини і технології пакування». У магістратурі навчався на прикладній механіці.

Уже на першому курсі брав участь в олімпіаді з нарисної геометрії, здобув третє місце. Дуже часто студенти бояться цієї дисципліни, адже дається вона їм нелегко, однак Василь вважає, що її просто треба розуміти й мати просторову уяву. Загалом хлопець активно долучався до різних предметних олімпіад, а від третього курсу – до конкурсів та олімпіад зі спеціальності. Він переміг на всеукраїнській олімпіаді з деталей машин, яку через воєнні обставини з Луганська перенесли до Львова. А у співавторстві з одногрупником Богданом Торбичем виборов друге місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. Також брав участь у науково-технічних конференціях різного рівня.

Був сумлінним студентом, навчання йому давалося здебільшого легко, особливо точні предмети. Натомість гуманітарні потребували більше часу й зусиль:

– Точні предмети достатньо розуміти, наприклад, збагнути суть механізму й те, як його розрахувати. Загалом для мене кожен механізм – це ідея! Натомість із гуманітарними було трохи складніше. Скажімо, в історії багато дат, які не так легко запам’ятати. Також мав проблеми з екологією. Зате українська та англійська мови давалися легше. Відповідно, за ті семестри, де було більше гуманітарних дисциплін, я отримував звичайну стипендію, а коли вже переважали технічні, – підвищену, – розповідає вчорашній студент.

Студентські роки були цікаві, різноманітні, захопливі. Перед сесією доводилося посидіти ночами. Загалом більше зосереджувався на вивченні технічних наук, які знадобляться в роботі. Хлопець захопився 3D-моделюванням, зацікавився розвитком машинобудування. А ще – знайшов нових друзів. І бакалаврат, і магістратуру закінчив на відмінно, отримав дипломи з відзнаками. Свій фах бачить перспективним, особливо в харчовій галузі.

На першому курсі магістратури підготував проект із орієнтування м’якого споживчого упакування. На цю тему написав і наукову працю. Застосувавши комп’ютерне моделювання у програмі SolidWorks, аналітично обґрунтовував силові параметри механізму. Багато консультувався з викладачами, з керівником кафедри. Допомогли знання з теоретичної механіки, які здобув на бакалавраті.

– Після бакалаврату я без проблем міг піти працювати, наприклад, на «Світоч» або на філію якогось іноземного підприємства, але вирішив навчатися в магістратурі, адже що більше знань маєш, то потім більше матимеш можливостей, краще себе запропонуєш працедавцеві, – міркує хлопець.

Під час виробничої практики на «Ензимі» студент зауважив, що частину процесу формування групового споживчого упакування здійснювали двоє операторів. Вирішив удосконалити це в курсовому проекті, а згодом і в науковій роботі. Він запропонував замінити операторів на механізм і продумав подальші етапи технологічної лінії.

Тема магістерської стосувалася тої самої проблеми. У ній розробив 3D-моделі механізмів. Частину проекту захищав англійською мовою. Розуміє, що технічна англійська відрізняється від розмовної, насамперед термінологією, тому треба вдосконалюватися, йти на курси.

Ще з третього курсу викладачі пропонували Василеві готуватися до аспірантури, адже побачили у хлопцеві наукові задатки. Він вагався, але на другому році магістратури таки вирішив, що ні:

– Я зважив на аспірантську стипендію, рівень зарплати викладачів і вирішив, що це доволі мізерні доходи. До того ж, не маю свого житла. А в майбутньому ще й доведеться про сім’ю дбати. Це буде трохи важко. Тому шукатиму роботу в компаніях технічного спрямування. Хотілося б, щоб це була іноземна філія, аби була перспектива розвитку.

Оскільки Василь Червоняк завершив навчання, то від нового року в його житті розпочнеться новий етап. Хлопець мріє знайти роботу, у якій реалізовуватиме себе.