Завідувач кафедри ЗМД Ольга Мельник: наша країна має потенціал розвиватися і бути конкурентоспроможною

11 вересня 2018, 08:55
За матеріалами Польсько-українського порталу

Рік тому, 1 вересня 2017 року, почала діяти у повному обсязі Угода про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і ЄС. Тимчасово вона діяла від 1 листопада 2014 року. Завідувач кафедри зовнішньоекономічної і митної діяльності Національного університету «Львівська політехніка», доктор економічних наук, професор Ольга Мельник розповіла Polukr.net, що за останній рік помітне зростання товарообігу між Україною і ЄС, а також збільшення частки переробленої продукції, яку наша країна продає в Євросоюз. Також вона відзначила, що завдяки Угоді Польща посіла друге місце з-поміж країн, в які Україна продає товари, поступившись лише Росії.

– Наразі Росія залишається лідером за обсягом товарообігу з Україною, але на друге місце вийшла Польща. Угода про асоціацію максимально сприяла налагодженню економічної співпраці саме з Польщею. Ключові товари, які Україна продає в Польщу, – залізна руда, прокат чорних металів, лісоматеріали, гриби та мед. Але головне для нас – це виробнича кооперація: в Україні збирають із польських запчастин підшипники, дроти, побутову техніку й експортують їх у Польщу.

Угода також допомагає демонополізувати український ринок, на ньому зростає конкуренція. Це формує ризики для окремих вітчизняних виробників, але це закономірний процес, який пройшли всі країни Центральної Європи. Конкуренція – невід’ємний складник ринкової економіки. Якщо в країну залучаються іноземні інвестиції, то створюються робочі місця, виникає нове виробництво, впроваджуються нові технології. Конкуренція на ресурсних та товарних ринках України зростатиме надалі. Міграція робочої сили стимулюватиме підвищення зарплат, а нові підприємства з новими технологіями – вищу ефективність праці. На сьогодні активно змінюється структура нашої економіки, так, як це було 20–30 років тому в країнах Центральної Європи…

Упродовж останнього року бачимо позитивну динаміку товарообігу з ЄС. У 2013–2016 роках сировина, напівфабрикати і перероблена продукція займали приблизно однакову частку в структурі експорту з України в ЄС – по 30%. Від 2017 року частка переробленої продукції зросла і досягла 43%.

Чимало вітчизняних експортерів постачають перероблену продукцію промисловим споживачам в ЄС. Серед такої продукції, наприклад, електричне устаткування для автомобільної промисловості. Йдеться насамперед про виробництво комплектів проводів для транспортних засобів на основі давальницької сировини з ЄС. Завдяки такій продукції створено чимало нових робочих місць. Також одним із товарів-лідерів є соняшникова олія, яка, на відміну від сої чи ріпака (їх ми теж продаємо в ЄС), є переробленим продуктом. Наприкінці 2017 року Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу України, які скасовують відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпака. Для ріпака ця норма вступить у дію з 2020 року, а для сої вже з вересня 2018 року. Так влада робить кроки для стимулювання переробки замість експорту сировини. Істотно зріс продаж продуктів легкої промисловості, спецтехніки, як-от конвеєрів для копання глибинних траншей, електричного сигналізаційного обладнання для залізниць і трамвайних колій, деревообробної продукції. Суттєво зросли поставки вершкового масла. Україна сьогодні займає друге місце в Європі за продажами цього продукту.

Гальмують зовнішньоекономічну діяльність українських підприємств, зокрема, митні ризики. ЗВТ передбачає реформування митниці та налагодження ефективнішої її співпраці з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Насамперед ідеться про інститут уповноважених економічних операторів (УЕО). Такий статус надається підприємствам, які тривалий час ведуть зовнішньоекономічну діяльність (не менше трьох років), відповідають критеріям прозорості, доброчесності й митної законослухняності, на підставі чого можуть отримати значний перелік спеціальних спрощень щодо митного оформлення товарів. Така практика доволі поширена в ЄС, що істотно полегшує та пришвидшує зовнішньоекономічні операції. У Митному кодексі України Главою 2 про «Уповноважений економічний оператор» закладено базу для роботи таких підприємств, проте на сьогодні так і не реалізовано організаційно-розпорядчий механізм надання вітчизняним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності статусу УЕО.

Черги на митниці пов’язані передусім із недостатньою пропускною спроможністю міжнародних пунктів пропуску. Кількість і пропускна спроможність пунктів пропуску на кордоні з ЄС не відповідають активному зростанню пасажиро- і товаропотоків. Країна потребує більшої кількості пунктів пропуску, розбудови їхньої інфраструктури, щоб забезпечити цивілізований перетин митного кордону України. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС формує нові вимоги до здійснення митного регулювання експортно-імпортних операцій, що створює перспективи для активізації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання. Найбільш істотні зміни стосуються адміністрування тарифних квот, видачі митними органами сертифікатів з перевезення товару EUR.1, надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності статусу уповноваженого (схваленого) експортера, запуску автоматизованої системи митних послуг «Єдине вікно», переходу на електронне декларування, посилення боротьби з порушеннями митних правил та протидії контрабанді тощо. Ці заходи успішно реалізуються з урахуванням етапності їх втілення, що націлено насамперед на стимулювання зовнішньоторговельної активності суб’єктів, розвиток співпраці з європейськими контрагентами, долучення вітчизняних підприємств до міжнародних ланцюгів доданої вартості, зростання довіри до українських виробників…

Україна може пропонувати конкурентоспроможну продукцію на ринки ЄС, але для цього слід відповідати європейським стандартам якості. Те, що українські підприємства нарощують експорт переробленої продукції в ЄС, свідчить про її відповідність вимогам європейського ринку. На сьогодні в Україні спостерігається процес деіндустріалізації, проте наша країна має потенціал розвиватися не лише завдяки аграрній, туристичній сферам чи сфері послуг. Вона може бути конкурентоспроможною на світовій арені лише, якщо матиме потужну високотехнологічну промисловість, що потребує значних інвестицій. Іноземні інвестори з пересторогою ставляться до вкладання коштів в Україну через велику кількість ризиків: політичну турбулентність, війну, нестабільне законодавство, брак гарантій прав власності.