Підготовчі курси (за програмою ЗНО)
Всеукраїнська олімпіада  Львівської політехніки
 

Бакалаврант Інституту будівництва та інженерії довкілля Ніссім Окнін: у Політехніці вчитися важко, але комфортно

11 червня 2019, 08:43
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

49-річний ізраїлець Ніссім Окнін цьогоріч завершує навчання на бакалавраті Інституту будівництва та інженерії довкілля. Нещодавно успішно захистив практику. Попереду – довершення дипломного проекту та його захист. Сьогодні Ніссім ділиться враженнями від навчання у Львівській політехніці та перебування в Україні.

В Ізраїлі Ніссім Окнін завершив навчання в освітньому закладі, що прирівнюється до українського коледжу. Майже 20 років пропрацював у будівельній компанії. Позаяк одразу не пішов вчитися на бакалаврат, то з часом зробити це було щораз трудніше, адже в його країні здобувати освіту можна лише на денній формі. І це незалежно, чи ти вчорашній школяр, чи працівник із досвідом. Ізраїльська освіта не передбачає поєднання роботи та навчання у будь-який спосіб.

Коли вже гостро постала потреба здобути бакалаврат, Окнін вирішив на освітніх сайтах шукати закордонний університет, який міг би прийняти його на заочну форму. Так дізнався про Львівську політехніку. Він з’ясував, що у нашому університеті активно залучають до навчання іноземних студентів.

– Про ваш університет добре знають в Ізраїлі, дипломи, які здобуваємо тут, визнають у нашій країні, – каже співрозмовник.

Закономірно, що вибрав напрям «будівництво», спеціалізацію – «промислово-цивільне будівництво».

– Яким було Ваше навчання впродовж цих років?

– Мені розробили індивідуальний графік і пішли назустріч – скоротили кількість приїздів в Україну впродовж навчального року, зважаючи на те, що відстань між двома країнами – чимала. Приємно цим вражений. Якби не Львівська політехніка, то не знати, чи була б нагода ближче познайомитися з Україною, з її симпатичними людьми. Вчитися було цікаво. Викладачі сподобалися. Атмосфера тут надзвичайно доброзичлива. Коли щось не розумів – мені охоче допомагали, тобто давали додатковий матеріал, пояснювали ще раз. Допомагали не лише викладачі, а й студенти. Одна з моїх однокурсниць – дівчина з Марокко. Ми часто консультуємо один одного, взаємно допомагаємо з навчальними матеріалами.

– Чи відрізняється українська система навчання від ізраїльської?

– У своїй країні я на бакалавраті не вчився… Але розумію, що й у нас, і у вас матеріали до викладання інженерії однакові. Та все ж коли йдеться про стосунки між викладачами і студентами, то в Ізраїлі вони більш формалізовані та офіційні.

– Де важче вчитися – в Ізраїлі чи в Україні?

– Тут, у Політехніці. Але водночас тут комфортніше. Це завдяки тій взаємопідтримці, про яку я вже казав. У нашій країні навчання більш офіційно-ділове: тобі начитають теми, дадуть усі матеріали для вивчення, певну кількість консультацій – і на тому все, далі вчися самостійно. А тут пояснюють, скільки треба, охоче спілкуються з тобою.

Про свої враження від роботи зі студентом розповідає науковий керівник Ніссіма Окніна, заступник завідувача кафедри будівельних конструкцій та мостів Сергій Була:

– Мені цікаво працювати з цим студентом, адже він має чималий досвід роботи за фахом. Для мене важливий і цінний досвід ізраїльських інженерів у промислово-цивільному будівництві, а Ніссім його має. Коли ми говоримо про щось теоретичне, він одразу переносить це на свій досвід. Я ціную його практичний підхід, бо інженерія – прикладна наука. Нам неважко порозумітися.

Робота зі студентом з Ізраїлю дає нам можливість ознайомитися з їхніми технологіями в будівництві. Як відомо, погода, а особливо висока температура повітря в Ізраїлі створює нелегкі умови для інженерів у цій галузі. Оскільки студент працює за фахом, то міг пройти у своїй країні, на місці своєї праці, виробничу практику, яку документально підтвердив. Сьогодні ми її аналізуємо та на основі отриманих даних, практичного досвіду Ніссіма Окніна розвиваємо тему його бакалаврського проекту.

Загалом тенденція світової системи навчання нині така, що студенти отримують багато матеріалів на самостійне опрацювання, а заочники – ще більше, але це все компенсують досвідом роботи за фахом. Наш студент успішно з усім дає раду.