Вступ 2019: рейтингові списки
 

Доцент Інституту будівництва та інженерії довкілля Володимир Жук: чому затоплює Львів і як розв’язати проблему

15 липня 2019, 09:13
За матеріалами порталу «Твоє місто»

Восени 2019 року у Львові уже вп’яте проведуть Міжнародний екологічний форум «Вода та енергія», на якому експерти обговорюють проблеми управління водними ресурсами та поводження з відходами. Активну участь у ньому беруть і науковці Національного університету «Львівська політехніка».

Нещодавно під час дискусії в студії медіа-хабу «Твоє місто» організатори форуму спільно з урбаністами розбиралися, як кліматичні зміни впливають на Львів, хто має розв’язувати проблему затоплення вулиць та де в місті потрібно садити більше дерев.

За звичайних умов на незабудованій території на поверхні землі залишається 10% води після дощу, розповідає доцент кафедри гідравліки та сантехніки Інституту будівництва та інженерії довкілля Львівської політехніки Володимир Жук. Ще 25% потрапляють у водойми через поверхневу фільтрацію, 25% – у ґрунтові води через глибоку фільтрацію, а 40% випаровується. При щільній забудові із водонепроникним покриттям, пояснює фахівець, на поверхні може залишитися більше 85% дощових опадів.

– Україна не дуже багата на водні ресурси – це трохи більше тисячі метрів кубічних власного поверхневого стоку на людину на рік. Натомість у Німеччині цей показник становить 2,5 тисячі, а в інших країнах – від 3 до 7 тисяч. Проте локально ми маємо проблеми з надлишком води, – зазначає Володимир Жук.

За його словами, є три рівноцінні причини такої ситуації: гідрометеорологічна – інтенсивність і кількість опадів, урбаністична – щільність забудови та кількість водонепроникних покриттів, та гідравлічно-технологічна – пропускна здатність дощоприймачів і колекторів. Володимир Жук каже, що в розвинених країнах проблемою регулювання дощового стоку займаються вже останні років 30, на що витрачають значні кошти.

– Нова ідея полягає в тому, що дощовий стік треба регулювати не тільки точково, наприклад, біля очисних споруд, а по всій території басейну. Таке регулювання є найбільш ефективним, проте й дорогим, тому його реалізація в нас є наразі проблематична, – говорить фахівець.

Як каже Володимир Жук, згідно з різними світовими дослідженнями, прямої залежності між підвищенням температури та збільшенням кількості опадів немає. У Львові з 1945 по 2018 рік середня кількість опадів зросла з 675 мм до 742 мм, проте загальна кількість дощів у місті не збільшилася – навпаки, трохи зменшилася, натомість стало більше інтенсивних злив.