Підготовка до вступу та ЗНО

Гуртки Малої технічної академії

 

Форум випускників Політехніки — є що згадати та є сенс планувати

3 червня 2019, 12:45
Наталія Павлишин, Анастасія Задорожна, тижневик «Аудиторія»

Колишніх політехніків не буває. І це який рік поспіль засвідчує масштабний Форум випускників, на який у першу суботу червня збираються усі, хто свої студентські роки пов’язав саме з нашим університетом.

Сотні політехніків різного віку, з різних міст з’їхалися, щоб пригадати найцікавіші роки своєї молодості та дізнатися, чим живе сьогодні їхня альма-матер.

Для студентів і разом зі студентами

Цьогоріч Форум випускників об’єднав і сучасних студентів. Для них 31 травня організували дві цікавих дискусії. Передусім обговорили доволі гарячу для студентства тему – «Заліковка – не головне?». П’ятеро спікерів, які свого часу навчалися у Політехніці, а нині – успішні підприємці – директор із розвитку мережі аптек DS Сергій Король, керівник Архітектурної компанії «Укрдизайнгруп» Ігор Кузьмак, віце-президент компанії SoftServe Іван Лешко, керівник «Компанії з управління активами» Андрій Дрібнюк, керуючий партнер і співвласник PR Group, Sigma Investment Ukraine, Sigma Park Yarychiv Роман Процак – поділилися власним розумінням низки запитань, що стосувалися цієї теми.

Ця дискусія була особливо цікава тим, що кожен зі спікерів ділився власним практичним досвідом, який не поступається популярним світовим експертам.

Сергій Король порадив молоді спочатку зрозуміти, чого хочуть досягти та що для них важливіше – знання чи запис у заліковці. Зрештою, багато залежить від викладача. Адже, якщо він авторитетний для студента, то, відповідно, й вартісність оцінки для нього зростає. Хоча будь-яка оцінка – суб’єктивна, тож не завжди розкриває якість знань та їх рівень.

У вишах головне – спробувати навчитися шукати інформацію та використовувати її, – переконаний Ігор Кузьмак. Адже марно говорити про диплом, про заліковку, якщо немає знань. Він також порадив використовувати кожну можливість проявити себе та пам’ятати: світ нині захоплюють інтелектом. Тому від початку корисно сфокусуватися на чомусь конкретному. Це стане фундаментом після завершення університету для будівництва кар’єри. Світ зараз надзвичайно конкурентний, легше не буде, навіть навпаки, визріватиме ще й проблема самоідентичності у суспільстві. Щораз частіше виникатиме питання, де моє місце. Тому так важливо навчитися чути та розуміти один одного.

Андрій Дрібнюк підкреслив, що в освіті треба дивитися вперед, це завжди актуально. Є думка, що у майбутньому не матиме значення, чого ви навчалися, а те, чого ви навіть не пробували ще навчатися. Тому принциповим є не вибір навчального закладу, а те, ким студенти бачать себе на виході. Треба постійно змінюватися, щоб бути конкурентоздатним у сучасному мінливому світі. Зараз дуже потрібні несистемні люди.

Про важливість самодисципліни говорив Іван Лешко. Він вважає, що навіть те, що зранку застелили ліжко – це вже крок до змін. Більшої перемоги, ніж перемогти самого себе – не існує. Важливо також займатися дійсно улюбленою справою, тоді не треба буде себе змушувати, а успіху досягати стане легше.

Вища освіта – не завершення, а лише початок саморозвитку, – переконаний Роман Процак. Він також зауважив, що сьогодні без доброго знання англійської мови не вдасться працювати зі світом. А ще важливо, щоб постійно горіли очі до навчання, яке не варто припиняти. Людям, які просто сидять у черзі за дипломом, складно досягти успіху.

Одна з цікавих думок, яка пролунала під час дискусії, стосувалася можливостей самореалізуватися в Україні. Спікери переконані, що за грошима не обов’язково їхати в Європу, у нашій державі «неоране поле» для інвесторів, для банків, для фондів.

Те ж стосується й робочих місць – вакансій достатньо. Та головна помилка, якої припускається молодь, шукаючи місце праці, те, що випускники університетів хочуть одразу високі посади та заплати, не маючи належного досвіду. Тож студентам порадили не починати з дуже великий компаній, щоб не зазнати невдачі, а, шукаючи заробітки, орієнтуватися не на фізичну роботу, а – інтелектуальну.

Для випускників і разом із випускниками

Урочистості Форуму випускників відбувалися 1 червня. Від ранку біля корпусів Політехніки гуртувалися люди, які обіймами зустрічали один одного – їм є що згадати. Зворушливо було спостерігати, як їхні очі спалахували радістю, а обличчя сяяло усмішками: незважаючи на плин часу, вони й досі рідні одні одним.

Заходи розпочалися привітанням ректора Львівської політехніки, професора Юрія Бобала. У своєму виступі він поділився здобутками університету та ознайомив присутніх зі стратегією розвитку нашого вишу на п’ять років.

Голова правління асоціації Політехніки Іван Ривак, вітаючи випускників із таким важливим днем, представив групу випускників, які 50 років тому закінчили будівельний факультет Політехніки. Вони поділилися радістю зустрічі, зазначивши, що у 1959 році й не могли уявити, що на такому високому рівні вшановуватимуть випускників Львівської політехніки.

Продовжилася урочиста частина панельною дискусією «Університет 2.0: разом до майбутнього» у якій взяли участь колишній голова ЛОДА Олег Синютка, президент IDS Group, президент ФК «Скала» Микола Кміть, львівський ресторатор та громадський діяч Марк Зархін, член правління ПриватБанку Олег Сергеєв і директор Tech StartUp School Назар Подольчак.

Олег Синютка, відповідаючи на питання, якими якостями має володіти ректор Політехніки, зауважив, що саме сьогоднішній очільник університету володіє усіма необхідними якостями для вишу, який є співзасновником освітньої моди в Україні. Найбільший виклик Львівської політехніки – якісний студент про якого треба дбати зі школи. А випускники політехніки повинні бути динамічним механізмом розвитку. Він також наголосив на необхідності застосовувати у навчанні прикладні речі, щоб студенти врешті усвідомили, що їм потрібна якісна теоретична база. Мусить бути також і мотивація. Адже сучасна молодь має зацікавлення до фінансової самостійності. Якщо це зможемо забезпечити, то інтерес до виїзду за кордон зменшиться. Бо ж там молодь часто обирає далеко не найкращі виші, значно слабші за матеріально-технічним забезпеченням, але спокуса, сформована суспільством, має велику небезпеку.

Знаючи Політехніку зсередини, Назарій Подольчак наголосив, що варто зберігати закладені цінності вищої школи, але водночас, якщо ми хочемо бути конкурентними, йти за світовим ринком праці. А він сьогодні диктує необхідність скорочувати цикл навчання та доповнювати його практичними складовими. Тож мусимо вносити в університет те, що приверне увагу молоді. Викладач додав також, що нині важливо гуртувати довкола університету стейкхолдерів. Адже, якщо не буде талановитих людей, які розвиватимуть лідерів, шансів бути у центрі розвитку ставатиме щораз менше. Тому треба формувати спільні цінності довкола університету.

Політехніка завжди була прогресивна, – такої думки Микола Кміть. Він пригадав, як колись, у студентські часи з одногрупниками на парах випускали з вікон сині та жовті повітряні кульки – вже тоді знали, що молодь здатна змінити багато. Нині ж він закликав відомих випускників об’єднатися, щоб створювали величезну додану вартість Політехніки. Також зауважив, що навчання в університеті – це не лише кафедри та аудиторії, а також і гуртожитки, бо саме там відбувається виховання комунікації та пошуку компромісів. Тому переконаний, що кожен студент мав би щонайменше два роки прожити в особливій атмосфері гуртожитку.

Після дискусії ректор Юрій Бобало нагородив меценатів, які докладаються до розвитку нашого університету: компанія Diamond FMS BV, Global Logic, ТзОВ «Леоні Ваєрінг Системс УА ГмБх», «Сіменс Україна», LLC Pricewaterhouse Coopers, Data Art, AMC Bridge, ПП «Галкомсервіс», Sigma Software, SoftServe, ПП «Львівелектросервіс», «Герц Україна», «Грейдвент».

Завершилася урочистість спільним фото на згадку. А після цього всі охочі відвідали низку заходів у Науково-технічній бібліотеці Політехніки та мали нагоду насолодитися виступами творчих колективів Народного дому «Просвіта».

Дискусії, творчість та театральність

У рамках Форуму випускників Львівської політехніки в Науково-технічній бібліотеці відбулось чимало цікавого. Розпочалось усе дискусією «Студент – Випускник – Роботодавець»«.

Колишні студенти, а нині успішні люди, ділилися своїм досвідом зі студентами та обговорювали важливі питання: розвиток універсальних компетенцій для успішного працевлаштування, на що звертати увагу при співбесіді, які кадри потрібні працедавцю. Серед гостей заходу були студенти ІАРХ, ІТРЕ, які прийшли на дискусію отримати не лише корисні поради, а й такий потрібний для себе досвід. Неповторної атмосфери надавали музичні композиції Народного камерного оркестру «Поліфонія».

Серед спеціальних гостей заходу був засновник ГО «Ідея Міста» Назарій Брезіцький. Він розповів про свої студентські роки, про перші заробітки, успішні приклади. Агітуючи студентів до створення соціально відповідального бізнесу, висловив готовність взяти на роботу активних та готових до креативних завдань студентів.

Цікавим також був виступ студента п’ятого курсу Гліба Щура, який поділився досвідом поєднання праці у SoftServe з навчанням. Студент розповів, що не погоджується з класичною системою освіти, оскільки вважає, що за шість років багато чого може змінитися та стати неактуальним.

– Я люблю IT-галузь за те, що все швидко змінюється. Наприклад, знання, які ви здобули два роки тому, для IT уже не актуальні. Нам необхідні зміни щороку, саме це й спонукає до постійного самовдосконалення, – каже Гліб. Наприкінці дискусії кожен з присутніх студентів міг ближче поспілкуватися з гостями та поставити запитання, котрі давно їх цікавили.

Наступною у серії заходів стала Літературно-мистецька композиція «Діалоги до Антонича». Театралізоване дійство підготував Народний театр-студія «Хочу». Актори, з’являючись з-за портретів Антонича, почергово розповідали про нього, що неабияк вразило публіку.

«Антонич – не гасло, не трибуна, а дія», – так охарактеризував дійство один із акторів. Автором картин, що прикрашали подію, є відомий художник Євген Безніско.

Під час заходу виступила доглядачка Музею-садиби родини Антоничів, яка розповіла про його життя, цікаві знахідки та про невідомих дослідників життя і творчості поета. Вона пояснила, що в кожній з представлених картин присутня частинка Антоничевої неповторності.

«Яскрава і потужна подія», – так охарактеризувала захід заступниця директора НТБ Олена Харгелія.

Після дійства всі охочі мали нагоду послухати екскурсію «Невідома Політехніка». Відвідувачі відкрили для себе яскраві й подекуди невідомі сторінки історії міста, постаті та події, тісно пов’язані з корпусами одного з найстаріших технічних вишів Східної Європи від екскурсовода Павла Сохана, працівника бібліотеки Політехніки.

Завершилися події творчою зустріччю «Політехніка лірична». Розпочала захід поетка Наталія Калиновська. Вона презентувала свої збірки, декламувала вірші. Серед запрошених поетів були й випускники політехніки – письменники, лауреати міжнародних та всеукраїнських премій – Іван Гентош, Надія Бойко, Володимир Ганулич, а також поетка Галина Фесюк. Митці не лише вражали своїми творами, а й зачаровували музичними композиціями на їх основі. Цікавими були й пародії від Івана Гентоша, які викликали чимало позитивних емоцій в аудиторії.

Форум випускників став уже доброю традицією для зустрічі, натхнення та співпраці, активного спілкування. Це теплі, майже родинні зустрічі давніх друзів.