Підготовчі курси (за програмою ЗНО)
Всеукраїнська олімпіада  Львівської політехніки
 

Міжнародні освітні програми, діяльність ІППТ і багато-багато грамот – Вчена рада засідала у квітні

7 травня 2019, 13:52
Анастасія СТЕПАНЯК (МОЗГОВА), Тижневик «Аудиторія»

Від попереднього засідання Вченої ради минув неповний місяць, однак здобутків політехніків виявилося так багато, що 24 квітня нагородження тривало понад 45 хвилин! Врешті всі призери олімпіад і змагань одержали нагороди, а науковці – офіційні підтвердження своїх нових наукових ступенів. Опісля тривалих приємностей перейшли до робочих питань.

Заслухавши доповідь директора ІППТ Йосипа Хром’яка про діяльність інституту та результати його перевірки комісією університету, Вчена рада відзначила, що з 2016 по 2018 роки колектив ІППТ виконав значний обсяг робіт із удосконалення навчально-методичної та наукової діяльності, міжнародної співпраці, покращення кадрового, організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу. Окремо серед досягнень інституту виділили освітній проект «Інноваційний навчально-науковий комплекс «Школа-Коледж-Університет-Підприємство», який передбачає безперервну ступеневу підготовку за інтегрованими навчальними планами та трьома освітніми рівнями – «молодший спеціаліст», «бакалавр» та «магістр». Також відзначили науково-видавничу діяльність інституту: за звітний період побачили світ 13 навчальних посібників, 31 монографія, 10 з яких – іноземною мовою, 159 статей у наукових виданнях, що вміщені до наукометричних баз, серед яких Web of Science та Scopus (21 стаття), 218 статей у фахових виданнях України. Не оминули й недоліків у роботі ІППТ: недостатня наповненість ліцензованого обсягу прийому випускників шкіл та коледжів, недостатня кількість сертифікованих навчально-методичних програм у віртуальному навчальному середовищі, низький рівень участі студентів у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад та конкурсах кваліфікаційних робіт, плинність кадрів на кафедрі ІСТ, потреба розвитку й модернізації матеріально-технічної бази інституту, відсутність держбюджетних та госпдоговорів НДР. Вчена рада ухвалила відповідні зобов’язання для колективу ІППТ, аби уникнути надалі прогалин.

Про аналіз діяльності Львівської політехніки у міжнародних освітніх програмах за минулий рік Вченій раді доповів проректор Олег Матвійків. За його словами, університет має шість основних напрямів міжнародної діяльності: підготовка проектних пропозицій, подання заявок на програму Еразмус та інші міжнародні програми й гранти, програми подвійних дипломів, програми академічної мобільності наших студентів за кордон, навчання іноземних студентів, залучення студентів і науково-педагогічних працівників іноземних ЗВО до академічної мобільності з Львівською політехнікою.

За словами доповідача, за останні три роки університет взяв участь у 31 міжнародному освітньому проекті Еразмус+ КА1. Найбільш активними були студенти ІГДГ, ІНЕМ та ІХХТ, а також науково-педагогічні працівники ІІМТ, ІГСН, ІХХТ та ІНЕМ. Варто зазначити, що порівняно з 2017 та 2016 роками у 2018-му політехніки суттєво активізувалися у цьому напрямі.

Є інститути, які працюють активно, у яких бачимо зростання, а є й ті, що не розвиваються у цих проектах. Центр міжнародної освіти організовував семінари, розповідав відповідальним за міжнародну діяльність, як потрібно налагоджувати співпрацю, але хочу зазначити, що дуже багато залежить від завідувачів кафедр, наукових працівників, які контактуватимуть з партнерами з-за кордону. Є інститути, в яких доволі багато проектних заявок, а щороку їхня кількість зростає. Хочу відзначити ІГСН, ІІМТ, ІКНІ, ІКТА, ІНЕМ, ІНПП – вони подають проектні заявки на Еразмус+ КА1. Трохи гірша ситуація з КА2, хоча також є очевидні лідери – ІГСН, ІІМТ, ІКНІ, ІНЕМ. Стосовно Еразмус+ Жан-Моне: якщо у 2016 році у нас було тільки дві проектні заявки, то у 2017 році їх було 13, а у 2018-му – 22, тобто прогрес є. Поки що ми не змогли виграти жодного проекту Жана-Моне, бо вони є специфічні, але ІГСН від фінансування відділяє лише один крок, тож ми сподіваємося, що цьогоріч інституту вдасться перейти цю межу, – наголосив Олег Михайлович.

Навчання за подвійними дипломами мовець назвав важливою програмою, яка дозволить залучати абітурієнтів до Політехніки та боротися з їх виїздом за кордон. Варто зазначити, що майже всі інститути мають угоди про такі програми, проте саме навчання відбувається лише у декількох, лідером серед яких є ІНЕМ.

За кількістю іноземних студентів першість тримають ІБІД, ІІМТ та ІАРХ, що пов’язано з наявністю англомовних навчальних програм. Сьогодні у Політехніці розроблено таких одинадцять, але працюють лише п’ять. Лідером академічної мобільності за кордон серед студентів є ІНЕМ, а серед науково-педагогічних працівників – ІНЕМ та ІГСН.

Підсумовуючи, проректор Матвійків виділив три основні проблеми, що гальмують розвиток міжнародної співпраці Політехніки: низька кількість та якість проектних заявок, зменшення кількості та якості іноземних студентів, низька академічна мобільність студентів з-за кордону. У зв’язку з цим проректори, директори інститутів, завідувачі кафедр, Центр міжнародної освіти, Відділ по роботі з іноземними студентами та Підготовче відділення іноземних громадян отримали низку завдань. Зокрема, до 1 вересня 2020 року у Політехніці має з’явитися Проектний офіс університету; очільники інститутів і кафедр повинні подбати про участь кожної кафедри у підготовці проектних заявок, активізувати запровадження англомовних освітніх програм, укладання угод про подвійні дипломи, посилення академічної мобільності іноземних студентів; Центр міжнародної освіти зобов’язали активніше запрошувати науково-педагогічних працівників закордонних ЗВО до нашого університету тощо.

Дві кафедри одержали нових завідувачів: ними стали Оксана Гоголюк (кафедра ТЗЕ, ІЕСК) та Анатолій Мельник (кафедра ЕОМ, ІКТА). Окрім цього, Вчена рада висунула роботу професорки кафедри ЦПП Ірини Личенко на здобуття премії Верховної ради України для молодих вчених. Дві кандидатури висунули на здобуття іменної стипендії ВРУ для молодих вчених – докторів наук – завідувачку кафедри ММП Ольгу Пирог та найбільш цитованого молодого науковця нашого університету, за словами проректорки Наталії Чухрай, професорку кафедри СКС Галину Клим. Професор кафедри геодезії Ігор Тревого та директор ІМФН Петро Каленюк отримали шанс здобути державну стипендію для видатних діячів освіти, а завідувач кафедри ХТНГ професор Михайло Братичак та завідувач кафедри АВКТ професор Євген Пістун – таку ж премію, але у галузі науки. Кандидатуру директора Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки Степана Шалати запропонували висунути на здобуття державної стипендії видатним діячам культури і мистецтва.