Вступ 2019: рейтингові списки
 

НАНО 2019 – наука і суспільство, наука і влада: післямова до конференції «Нанотехнології та наноматеріали»

9 вересня 2019, 14:22
Тетяна Пасович, тижневик «Аудиторія»

У Львівській політехніці відбулася найбільша в Україні VII Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» НАНО 2019. В її межах також провели міжнародний форум Innovation, під час якого визначили чотирьох переможців конкурсу стартапів.

До участі в масштабній науковій зустрічі зголосилося понад 800 учасників. Упродовж чотирьох днів роботи конференції зареєструвалося більше 500 науковців та фахівців із нанотехнологій із 25 країн. За словами голови локального комітету Олени Фесенко, близько 180 учасників – іноземці:

– Наша конференція, започаткована Інститутом Фізики НАН України 2012 року, має хороший імідж. Ми організовуємо її щороку в іншому місті, щоб було не тільки наукове спілкування, а й щоб нашу країну побачили. І залежно від того, де ми локалізовані, відрізняється склад учасників. Цьогоріч конференція у Львові, то багато поляків – близько 60-ти. Представлена Словаччина, дуже багато турків (для них Львів, Київ – легше транспортне сполучення), Німеччина, Франція, Іспанія, Естонія, Литва, Латвія – майже вся Європа, є й науковці з Азії, зокрема два представники з Китаю.

Львівська політехніка стала цьогорічним партнером не випадково. Науковці нашого університету – багаторічні учасники конференції, Політехніка взяла курс на інновації. Тому коли вирішили робити захід у Львові, вибір місця був очевидний.

Під час конференції обговорювали майбутній розвиток нанотехнологій у різних країнах світу та перспективи застосування їхнього досвіду в Україні. На пленарному засіданні знані науковці в галузі нанотехнологій прочитали шість лекцій.

– Активними учасниками сесії з інновацій були представники влади (зокрема генеральний директор Директорату науки МОН України Дмитро Чеберкус, Марина Зенова представляла Директорат інновацій та трансферу технологій МОН України), керівники фондів, створених, щоб надавати додаткову підтримку науці, – Фонду розвитку інновацій Міністерства фінансів України (заснований нещодавно, виконавчий директор – Павло Карташов) та Національний фонд досліджень, головою якого є академік НАН України, професор Леонід Яценко. То великі науково-освітні гравці, які виходять на ринок. Інформацію про ці нові джерела фінансування ми донесли до вчених, бо вона дуже корисна, – вважає Олена Фесенко.

На конференції відбувалося не лише спілкування науковців між собою, це був також налагоджений діалог: науковці – суспільство, науковці – влада.

– Якщо раніше вчені не розуміли, навіщо ми запрошуємо на наукову зустріч представників влади, то тепер вони ставлять багато питань, дискутують. І про податкові канікули для бізнесу, як зацікавити бізнес співпрацювати з науковцями, і про перегляд зарплатної тарифної сітки, і про нову систему фінансування наукових досліджень. Здається, миттєвого результату нема. Але під час безпосередньої живої дискусії на місці з правильною аудиторією, тобто коли представник влади потрапляє у середовище науковців – людей, які безпосередньо стоять за установками, роблять дослідження, відбувається ефективний обмін інформацією: спочатку вони ставляться один до одного з обережністю, а потім сміливішають та ставлять прямі запитання.

– Як виглядає Україна у галузі нанотехнологій серед інших країн?

– Представник SoftServe (наш співорганізатор форуму Innovation, а також гарний приклад симбіозу науки з бізнесом) – працівник ІТ, який на ринку вже багато років, – у своєму виступі сказав, що нині з’являється багато ІТ-стартапів, адже ті малозатратні: це ідея, комп’ютер, реалізування кодів, програмного забезпечення тощо. Нанотехнологічні ж стартапи дуже затратні. Для їх реалізування треба не тільки мати ідею, а й матеріали, сучасне дороговартісне обладнання. Сучасні технології нині і за характеристикою, і за синтезом, і за створенням стрімко пішли вперед. Дуже мала кількість наукових груп в Україні має доступ до нього. Тому переважно дослідження стосуються різних типів композиційних матеріалів (у нас навіть у збірнику матеріалів конференції розділ «Нанокомпозити й наноматеріали» найбільший, десь 80% книжки). Фотоніка, оптика – це складніше, тому що ці всі ефекти треба досліджувати на дороговартісному обладнанні, якого в Україні дуже мало. Синтезувати, створити композит – це не так складно, треба підібрати компоненти, умови, а вже характеризація, мікроскопія – наші вчені передають це в інші країни. І наша конференція сприяє налагодженню такої співпраці. Потім наукові партнери разом публікують статті. Я сподіваюся, що з новим урядом ситуація зміниться, більше коштів виділятимуть на наукову галузь. Освіта також потребує підтримки, але якщо останнім часом на освіту університети хоч якось виділяли кошти, то з наукою все печально.

На конференції було сто учасників від Львівської політехніки, представники різних кафедр. Переважно вони брали участь у секції «Нанокомпозити і наноматеріали».

– Для наших науковців, безумовно, дуже важливе спілкування у фаховому середовищі, – каже професор кафедри нанофізики й наноматеріалів Богдан Лукіянець, представник локального комітету. – Оприлюднюючи свої результати, учені починають серйозніше до них підходити. Практичні результати: дальше просування наших робіт і майбутня співпраця. Ми бачимо, що кияни мають дуже тісні зв’язки зі закордоном. Наші науковці отримують результат, а вже прикладне втілення – за кордоном, адже партнери мають більше обладнання.