Непересічна постать в історії і науці двох народів: минув 101 рік від дня смерті Юліана Медвецького

10 січня 2019, 09:36
Ярослав Стех, сайт «Meest-Online»

Юліан Медвецький – непересічна постать в історії і науці двох народів – українського та польського. Він народився 18 жовтня 1845 року в Перемишлі у родині радника магістрату й активного українського громадського діяча Григорія Медвецького. Дитячі роки Юліана промайнули в Перемишлі. Після закінчення Перемишльської ґімназії 1864-го він вступив до Віденського університету. Спершу студіював на богословському, а згодом і природничому факультеті, який закінчив 1873 року.

У 1870–1873 роках Медвецький працює співробітником Австрійського державного геологічного управління у Відні, бере участь у багатьох геологічних експедиціях. 1873-го його запросили на посаду професора кафедри мінералогії і геології в Технічній академії (тепер – Національний університет «Львівська політехніка»), в якій пропрацював до кінця життя. Навчальний процес в академії вчений розпочав із викладання мінералогії, яка була головним предметом на хіміко-технічному факультеті, та створення геолого-мінералогічного музею.

Згодом він викладав курс петрографії та геології на хімічному, інженерному, будівельному, сільськогосподарському і лісотехнічному факультетах. З 1882 року Юліан Медвецький працював приват-доцентом Львівського університету, а згодом був обраний на посаду професора кафедри мінералогії. Створений ним музей став одним із найкращих у Європі.

У 1879–1888 роках Юліана Медвецького тричі обирали ректором Львівської політехніки і чотири рази – деканом хіміко-технологічного факультету. Юліан Медвецький був багаторічним членом товариства «Просвіта» і, як писав О. Огоновський, був «його душею до останніх днів свого життя». Сприяв розвитку товариства «Основа», яке провадило громадсько-політичну і культурологічну діяльність, підтримувало українське студентство (надавало стипендії, безвідсоткові позики, проводило благодійні концерти), підтримуючи бідних студентів.

Юліан Медвецький був надзвичайно сильною науковою індивідуальністю, титаном науки. Без упереджень ставився до студентства, незалежно з якої нації вони походили. Професор Медвецький намагався не допустити братнього кровопролиття. Та в результаті сутичок і заворушень 1 липня 1910 року поляки вбили українського студента Адама Коцка.

1912 року разом із фізиком Марією Склодовською-Кюрі та ще трьома вченими Медвецького удостоїли ступеня доктора honoris causa. Помер Юліан Медвецький 7 січня 1918-го, на самі Різдвяні свята. Його могила під час війни була знищена. Однак пізніше вдалося віднайти його місце поховання. 1993 року Студентське братство «Львівської політехніки» упорядкувало земляну могилу і встановило металевий хрест із табличкою на могилі професора.