Вступ 2019: рейтингові списки
 

Очільниця відділу докторантури та аспірантури Університету Олена Мукан: особливості аспірантського життя

22 березня 2019, 08:50
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

На останньому засіданні Вченої ради трьох осіб із різних спеціальностей відрахували з аспірантури. З яких причин таке відбувається? Про це, а також про особливості аспірантського життя розповідає очільниця відділу докторантури та аспірантури Львівської політехніки Олена Мукан.

– Отож, чому доводиться відраховувати аспірантів?

– Відповідно до чинного законодавства, якщо аспірант з певних причин не виконує свої зобов’язання, вчена рада інституту порушує клопотання перед Вченою радою університету про відрахування такого аспіранта. Проте кожен випадок ретельно вивчають, науковий керівник та завідувач кафедри з’ясовують причини.

Якщо в аспіранта виникають об’єктивні причини невиконання освітньо-наукової програми (погіршення стану здоров’я, складні сімейні обставини тощо), він може взяти академічну відпустку, однак це треба документально підтвердити.

Можливе відрахування через переведення до іншого навчального закладу, порушення умов договору (контракту), укладеного між університетом та аспірантом. Також аспірант має право на відрахування за власним бажанням.

– Чи сьогодні популярно вступати до аспірантури?

– 2016 року відбулися зміни у законодавстві, що регламентують процедуру підготовки аспірантів. Тоді вступило значно менше осіб, ніж зазвичай, адже закономірно, що будь-які зміни завжди насторожують, відлякують, спричиняють до багатьох запитань. Але тепер до аспірантури починають вступати охочіше. І це тішить. Хоча сьогодні ми ще не дійшли до чисельності, яка була в 2014–2015 роках. Якщо вдатися до статистики, то в 2015 р. до аспірантури Політехніки вступило 213 осіб, в 2016 р. – 74 особи (з яких 49 – на бюджетну форму навчання), в 2017 році – 97, а в 2018 р. – 111 осіб.

Коротко нагадаю про зміни. Тепер при вступі складають не три іспити, а два – іноземну мову і спеціальність, однак вчитися доведеться чотири роки. Бюджетні місця передбачено лише на денній формі. Пропозиції формуємо у грудні, на підставі моніторингу потреб кафедр і резерву обдарованих вступників.

Дисциплін побільшало. На основі програм та навчальних планів конкретних спеціальностей, аспірант працює за сформованим індивідуальним навчальним планом та індивідуальним планом наукової роботи. Їх необхідно дотримуватися і щороку звітувати про виконання, після кожного семестру складати іспити, заліки. Отож, навчання в аспірантурі стало більш структуроване, що, відповідно, більше дисциплінує і спонукає постійно перебувати в університеті.

– Спершу аспіранти вивчають освітню складову, а вже після того працюють над дослідженням?

– Не зовсім так. На одних спеціальностях освітня складова триває три семестри, на інших – чотири. У перші два роки навчання наукову й освітню складову реалізовують паралельно, а вже на третьому-четвертому році можуть сконцентровуватися винятково на науковій роботі та, використовуючи набуті знання, продовжувати дослідження.

– А чи може аспірант працювати?

– Відповідно до чинного законодавства, аспірант, який отримує стипендію, може працювати неповний робочий час і не більше ніж на півставки. Якщо аспірант влаштовується на роботу до Політехніки, то у відділі кадрів погоджують графік його роботи з розкладом занять. Очевидно, що поєднувати навчання в аспірантурі з роботою можуть тільки успішні аспіранти, які в повному обсязі та в установлені терміни виконують індивідуальний навчальний план та індивідуальний план наукової роботи.

– На яких спеціальностях більший попит до аспірантури, а де його нема взагалі?

– Охоче йдуть до аспірантури на архітектуру, будівництво, геодезичні спеціальності, комп’ютерні, метрологію, економічні, хімічні, право. Проте з 54-х ліцензованих спеціальностей готуємо аспірантів тільки за 38-ма.

– Чим цікаве життя аспіранта?

– Аспіранти мають багато можливостей – брати участь у конкурсах, вигравати ґранти (до слова, на всіх спеціальностях передбачено вибіркову дисципліну «Технологія оформлення ґрантових заявок та патентних прав»), їздити на закордонне стажування, брати участь у літніх і зимових англійськомовних таборах, що відбуваються за участю волонтерів Корпусу миру США в Україні, проектах стартап-школи тощо. Також в усіх аспірантів передбачений педагогічний практикум, а це нагода спробувати себе в ролі викладача. Якщо говорити про фінансові можливості, то сьогодні стипендія аспіранта – близько п’яти тисяч гривень.

– Як складається доля випускників аспірантури?

– Значна частина залишається працювати в Політехніці. Ще хтось працює у приватному секторі, зокрема в ІТ, де науковий ступінь щораз більше допомагає кар’єрному зростанню. Наші випускники є і в державних установах, інших університетах. Багато їдуть за кордон і там продовжують наукову діяльність. Отож, Львівська політехніка готує науково-педагогічні кадри не тільки для України, а й для інших держав.