Вступ 2019: рейтингові списки
 

Поради першокурсникам Львівської політехніки від досвідчених студентів Університету

3 вересня 2019, 09:01
Тижневик «Аудиторія»

Устина Гладій, студентка першого курсу магістратури Інституту економіки та менеджменту:
«З власного досвіду раджу вчитися. Вас очікує несподіваний результат»

Перша моя порада – використовувати час студентського життя з користю: максимально ходити на пари, розвиватися у тому, що цікавить, тому що студентські роки – час, коли є дуже багато можливостей, а молодь може дуже швидко вчитися, схоплювати все. Не зубрити, а поєднувати це зі своїми різними заняттями. Це – перевага, завдяки якій можна багато здобути. Це дуже цікаво. Така здатність підвищує самооцінку, впевненість у собі. Таким чином, коли ти працюєш у кайф, згодом буде набагато легше знайти роботу.

Цього року для мене неочікувано приємним став результат такого принципу. Коли я вступала на магістратуру, то молилася лише за те, аби потрапити на бюджет, місце у рейтингу мене не цікавило. Але я виявилася першою у списку! Чому? Тому що вчилася чотири роки. Багато чого на вступному іспиті не знала, забула деякі формули, але за логікою певних речей, певних алгоритмів порозв’язувала все і написала вступ найкраще.

Особисто мені тепер важливо мати час на близьких людей. Тому раджу скористатися й тією порадою. Чому? У школі ми вважаємо, що всі між собою друзі, а коли дорослішаємо, вчимося в університеті, то коло цих людей зменшується. Тому хочеться спілкуватися з найближчими, рідними.

Ну й така загальна порада: шукати себе завжди, впродовж усього життя. І робити те, з чого буде задоволення тобі та користь суспільству.

Ірина Струк, студентка другого курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології:
«Не така страшна сесія, як про неї кажуть»

Першокурсницею я була лише торік, тож із власного досвіду можу сказати: навчання не зовсім таке, яким ви собі його можете уявляти. Наприклад, усі казали мені минулого року, що ЗНО порівняно зі сесією – «квіточки». Я жахливо переживала перед першими іспитами, бо сама почала думати, що скласти їх буде архіважко, але насправді все зовсім не страшно. Ось мої топ-5 порад для першокурсників: 1) виконуй і здавай вчасно лабораторні роботи; 2) від перших днів потоваришуй з одногрупниками – так простіше адаптуватися; 3) сесія – це не так страшно, як усі розповідали: вчасно вчи і все складеш; 4) не забувай про сон; 5) взаємодопомога в універі відіграє велику роль: ти можеш бути сильний у якомусь предметі та допомагати одногрупникам, а вони теж допомагатимуть з тим, що не вдається тобі.

Віталій Капко, студент третього курсу Інституту гуманітарних і соціальних наук:
«На парах – відпочинок фізичний, під час тренувань – розумовий»

Раджу першокурсникам не дуже перейматися навчанням і думати, що в університеті буде гірше, ніж у школі, що сесія – це жахливо. Важливо ходити на пари, та ще важливіше – знати матеріал. Ніхто з викладачів не вимагатиме у тебе те, що неможливо вивчити. Я теж спочатку хвилювався за навчання, проте старші хлопці з моєї баскетбольної команди пояснили, що не все так страшно, як малює уява. Якщо професійно займатися спортом і навчатися, то, звісно, непросто, та ніч перед іспитом, як відомо, довга. Ну і без жартів: потрібно не гаяти часу, а максимально використовувати кожну вільну хвилину після тренування. У нас, баскетболістів, змагальні тури спарені та відбуваються на вихідних, тому пари доводиться пропускати хіба тоді, коли зайнята тренувальна зала. Втім, завжди можна домовитися про індивідуальний графік навчання і знайти індивідуальний підхід до кожного викладача. Акцент і у навчанні, і у спорті – на комунікації. Спілкування спортсменів на дозвіллі дуже їх зближує, що згодом позитивно позначається на веденні гри. Щодо відпочинку, то на парах відпочиваєш тілом, а на тренуваннях – розумово.