Підготовка до вступу та ЗНО

Гуртки Малої технічної академії

 

Професор кафедри напівпровідникової електроніки Леонід Василечко: тішуся, що все життя я в науці

25 червня 2019, 09:18
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Професор кафедри напівпровідникової електроніки ІТРЕ Леонід Василечко – серед найбільш цитованих науковців Львівської політехніки. Він входить до багатьох українських та закордонних наукових спільнот. А починалося все зі звичайної хімії...

Від зацікавлень – до досліджень

Ще у шкільні роки вибирав між хімією, математикою, географією. Надав перевагу хімії: по-перше, вона видалася найбільш цікавою, по-друге, на хімічному факультеті вже вчився старший брат. Тому теж вступив на хімію до університету ім. І. Франка, а коли почалася спеціалізація, обрав кафедру радіоелектронного матеріалознавства, яку на той час створили при Львівському науково-дослідному інституті матеріалів (тепер – НВП «Карат»), на базі хімічного і фізичного факультетів. Таким чином обрав прикладну науку – дослідження нових перспективних матеріалів для радіоелектроніки. Закінчив із відзнакою. Працював у тому ж Інституті матеріалів інженером, потім – науковим співробітником. Навчався у заочній аспірантурі. Успішно завершив її.

– Кандидатську я підготував про інтерметалічні сполуки. Це класична тематика неорганічного хіміка, – пояснює співрозмовник. – Знаєте, коли я прийшов в Інститут матеріалів, то почав працювати з оксидними матеріалами для функційної електроніки – у відділі товстих плівок, а згодом у лабораторії рентгеноструктурного аналізу відділу фізики оксидних кристалів, який очолював професор Андрій Матковський (нині вже покійний), майбутній завідувач нашої кафедри.

1999 року Леонід Василечко вступив до докторантури Львівської політехніки. На той час мав 22 винаходи, багато статей, активно брав участь у наукових конференціях, публікувався у міжнародних виданнях.

Його теперішні основні дослідження – матеріалознавство, фізика і хімія твердих тіл у застосуванні до оксидних матеріалів для різноманітних функційних використань. Зосереджується на синтезі нових матеріалів, вивченні їхньої кристалічної структури, яка значною мірою визначає властивості матеріалів, а також на дослідженнях їхньої термічної поведінки.

– Яке практичне застосування досліджень?

– Про це часто запитують. Шукаємо, розробляємо нові багатофункційні матеріали, даємо їм повну структурну характеристику – тобто визначаємо їхню кристалічну структуру, будуємо фазові діаграми стану відповідних систем. Таким чином створюємо мовби своєрідну дорожню карту для технологів, які розробляють матриці для лазерних кристалів, підкладкові монокристалічні матеріали для епітаксії плівок високотемпературних надпровідників, сцинтиляційні та фотокаталітичні матеріали тощо. Це цінний довідковий матеріал для фізиків, хіміків, що працюють з твердими тілами, матеріалознавців.

Міжнародна співпраця

Перші закордонні поїздки професор Василечко здійснив до Інституту фізики Польської академії наук. Далі був Гамбурзький університет та Інститут хімічної фізики твердих тіл Товариства Макса Планка у Дрездені (Німеччина), де науковець щорічно стажувався, а також Оксфордський університет, з яким виконував дослідницький ґрант Королівського товариства Великої Британії. Чимало співпрацює і з провідними європейськими центрами синхротронного та нейтронного випромінювання. На обладнанні цих лабораторій реалізовано понад 15 авторських дослідницьких проектів.

Впродовж 15-ти років Леонід Василечко щороку здобуває для Львівської політехніки ґранти Міжнародного центру дифракційних даних ICDD у США. Зі своїми колегами та аспірантами синтезував понад 750 нових сполук та їхніх твердих розчинів, характеристики яких поповнили бази даних. Упродовж останніх десятиліть сфери застосування бази даних ICDD значно розширилися – на фармацевтику, криміналістику, реставрацію. Результати плідної співпраці з ICDD підтверджують сертифікати, а також нещодавня почесна відзнака.

Розповідаючи про закордонний досвід, співрозмовник зауважує, що про такий рівень обладнання, як там, ми можемо лише мріяти.

Його учні – талановиті

Попри те, що більшість часу у Леоніда Василечка забирає наука, він знаходить можливість працювати зі студентами під час викладання спецкурсів. Однак найбільше задоволення приносить робота з аспірантами. Його дипломники – велика гордість, адже здобувають чимало. Скажімо, один із них, Андрій Сенишин, очолює наукову групу у Мюнхенському технічному університеті. Результати його кандидатської дисертації разом із частиною докторської Леоніда Василечка стали основою фундаментального англомовного монографічного розділу. За кордоном працюють і випускники – Дмитро Троць та Євген Півак, а Тетяна Басюк нещодавно завершила докторантуру у Києві.

Леонід Василечко вважає за велике щастя – ділитися своїм науковим досвідом і передавати його учням.