Підготовчі курси (за програмою ЗНО)
Всеукраїнська олімпіада  Львівської політехніки
 

Право на місто – ми і пам’ятки: львівські політехніки долучились до заходів Тижня охорони пам’яток

29 квітня 2016, 15:01
Ірина Шутка, тижневик «Аудиторія»

Минулий тиждень у Львові був Тижнем охорони пам’яток. Це була складова проекту «Право на місто»: впродовж 17–23 квітня відбулося чимало заходів, до яких долучились і львівські політехніки.

Проект «Право на місто» стартував у грудні в Києві та був присвячений темі налагодження співпраці муніципалітету з міськими ініціативами. У Львові увагу зосередили на пам’яткоохоронних проблемах міста. Організатори розглядали захід як майданчик для налагодження суспільного діалогу з цього актуального питання.

Стан і проблеми збереження спадщини в містах України (зокрема у Львові та Києві) й іноземний досвід (Австрії, Румунії, Німеччини, США) обговорили на конференції 17 квітня. У ній політехніки і доповідали, і слухали. Так, Василь Петрик з Інституту архітектури виступив на тему «Ансамбль історичного центру Львова: модель управління у світлі законодавчих змін». Йшлося про недоліки, невпорядкованість цього управління у юридичній, інституційній площинах. Причин чимало: незатверджені межі історичного ареалу, ліквідація Державного історико-архітектурного заповідника у Львові, відсутність Історико-архітектурного опорного плану, який мав би бути базовим документом для роботи з історичним середовищем, а також відсутність Плану і легітимного органу управління об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1998-го приблизно 150 га центральної частини Львова, а також території собору св. Юра, нагадаємо, у Списку ЮНЕСКО). Доповідач акцентував на вакханалії з будівництвом в історичній частині міста і безвідповідальності органів влади. Назвав приклади незаконного будівництва (як Валова, 15, Соборна, 15, Лукаша-Остроградських), нищення пам’яток архітектури (пл. Ринок, 36) та історично цінних будівель (Чайковського, 31).

До слова, під час конференції активісти «Народної дії» й «Автономного опору» влаштували акцію із демонстрацією зображень зруйнованих пам’яток й апеляцією до представників профільних управлінь Львівської міськради, учасників заходу, Юліана Чаплінського і Лілії Онищенко-Швець. Сумний стан справ із новобудовами у Львові чиновники, як правило, пояснюють відсутністю повноважень і важелів впливу на забудовників.

Яким є нині та яким мало і могло б бути в історичному середовищі нове будівництво, громадські простори, закинуті індустріальні об’єкти, а також оновлення в приміщеннях пам’яток для потреб бізнесу й побутування, міркували на проектному семінарі. Його учасники мали розробити механізми регулювання збереження історико-культурної спадщини й оновлення міста, залучення громади до цього процесу. Це був міждисциплінарний захід, долучались незалежно від професії, місця проживання. Адже кожен із нас передовсім є мешканцем і користувачем міста, й тільки у діалозі різних сторін (архітектори, управлінці, мешканці, активісти) можна виробити оптимальне бачення проблеми, вважає старший викладач кафедри ДАС й учасниця семінару Юлія Богданова:

– Моя група займалася об’єктами житла в історичному середовищі та питанням ролі мешканців у процесі їх збереження. Ми з’ясували, що в нас дуже багато установ і велика кількість документації, яку слід погоджувати (чимало на рівні столиці), а це дуже гальмує процес. Друге: люди не інформовані, як має відбуватися процес реставрації чи ремонту пам’ятки або її елементів, які вони мають права, обов’язки, можливості (зокрема й щодо фінансової допомоги), які є форми комунікації з владою. Закони й інституції є, але сам процес, «правила гри» в історичному середовищі малозрозумілі, невпорядковані. Треба зробити цей процес, механізм отримання дозволів на різні види діяльності в пам’ятках прозорим і чітким. Нашою рекомендацією є створення структури, яка надавала б мешканцям будинків в історичному середовищі, які планують таку діяльність, юридичну, інформаційну підтримку, зменшила б рівень недовіри громади до влади. Така структура – як проміжна ланка між органами влади і населенням, – гадаю, могла б бути ефективна лише за умови децентралізації.

Учасники проектного семінару напрацювали відповідні рекомендації, зокрема щодо змін у містобудівному законодавстві. 23 квітня відбулася презентація й обговорення результатів роботи, формування резолюції Тижня охорони пам’яток у Львові.