Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Гуртожитки Львівської політехніки поповнили понад півтори тисячі першокурсників

15 жовтня 2013, 14:19
Наталія Павлишин, тижневик «Аудиторія»

Одним із найважливіших етапів після вступу до вишу для багатьох студентів є поселення в гуртожиток. Як цьогоріч відбувався процес «захоплення» місць «дислокації» на найближчі п’ять років та про життя гуртожитського містечка загалом розповів заступник директора Студмістечка Ігор Якубовський.

– Основний етап заселення вже завершено. Студмістечко поповнили понад півтори тисячі першокурсників. Цьогоріч поселення було непросте: продовжилася тенденція до зростання кількості студентів-політехніків із інших областей України (чисельно представлена Житомирська і Вінницька). Проблеми такі ж, як і щороку: не всіх влаштовують запропоновані умови, більшість, звичайно, хоче жити в блочній системі, але, зрозуміло, що є лише частина таких гуртожитків. Як і минулоріч, багато людей навіть не уявляють собі що таке гуртожитки. Вони думають, що це як у серіалах: велика кімната, де живе не більше двох людей; виникають претензії, чому ми не забезпечуємо побутовою технікою.

Нашою проблемою і болем є стан окремих гуртожитків (особливо № 4), бо все це потребує суттєвого капіталовкладення і ремонтів. Хоча роботи продовжуємо, до прикладу, зараз у гуртожитку № 9 завершили обладнувати душові на поверхах – це підвищить комфорт проживання, бо раніше душ був лише в підвалі; закінчують обладнувати кухні, санвузли з одного боку. Душові на кожному поверсі заплановано зробити також у гуртожитку № 7.

Проблемним є і гуртожиток № 17: там багато всього треба змінювати, ремонтувати, а з огляду на кількість студентів і на те, що це приміщення Львівська політехніка орендує у ПАТ «Концерн-Електрон», таке капіталовкладення недоцільне. Цього року ми також використовуємо місця в гуртожитках Комерційної академії, Автомобільно-дорожнього коледжу. Тобто змушені виходити за межі нашого Студмістечка. Це спричиняє деяке нерозуміння серед окремих батьків і самих студентів. Узагалі питання відстані досить цікаве. Незважаючи на те, що наш університет має недалеке розташування гуртожитків від навчальних корпусів, навіть люди, які поселяються в гуртожитки №№ 14 і 15 на вул. Лазаренка (до головного корпусу йти 20 хвилин), вважають, що це катастрофічно далеко. Хоча багато студентів, які живуть у п’ятдесятикілометровій зоні і не мають права на поселення в гуртожитки, добираються значно довше. Або, наприклад, виникають претензії, чому не всі меблі в кімнаті нові. Хоча ще близько десяти років тому просто не було необхідної кількості меблів, їх не вистачало. Зараз навіть були вимоги, щоб поміняли меблі 2007 року на нові.

Як не дивно, часто люди не розуміють, що в нашій державі гуртожитки здебільшого позиціонуються як соціальне житло, з відповідними умовами та ціною, тобто вони розраховані на тих, хто не має змоги орендувати помешкання.

Традиційно після поселення відбулися зустрічі з першокурсниками, на яких ознайомили їх із правилами проживання у Студмістечку, розповіли, як краще влаштовувати своє життя в гуртожитку, з якими проблемами можуть зіткнутися і як поводитися в таких ситуаціях. Але не всі сприймають це і, відповідно, вже з’являються перші порушники. Наразі проводимо з ними виховні розмови, викликаємо батьків. Бо це соціальне явище: молода людина відривається від батьків, здається, що ніхто нічого не контролює, відтак є випадки, коли пізно повертаються в гуртожитки, вживають алкоголь… Та, зрештою, це типова ситуація, з якою стикаємося щороку.

Знову почали працювати студентські ради і студентські оперативні загони. Закликаю всіх, хто хоче брати участь у студентському самоврядуванні, зголошуватися. Завжди є брак ініціативи. Також студенти повинні би трохи самоорганізовуватися, щоб стежити за порядком, обстоювати свої права. Адміністрація не може знати, що відбувається в кожній кімнаті.

Коментар

Про перспективи збільшення місць у гуртожитках уже з наступного навчального року розказав проректор із навчально-виробничої роботи Володимир Крайовський.

– Цей рік був піковим щодо проблем із поселенням. На жаль, ремонт гуртожитку № 1 триває дещо довше, ніж розраховували на початку роботи. Це значною мірою залежить від двох чинників – затримування проплати робіт через казначейство, а також реконструкція цього будинку: у ході ремонту виникали нові проблеми, адже будівлю звели ще у 1927 році, тому неможливо було на початку передбачити весь обсяг робіт, які довелося провести. Та, сподіваємося, що найближчим часом цей об’єкт буде завершено.

Наступна втішна перспектива – почали капітальний ремонт у гуртожитку № 4. Зараз уже відбувається заміна стояків. Тож поступово кількість місць у цьому студентському помешканні збільшуватиметься.

Приблизно 350 місць для проживання студентів додасться за рахунок будівлі, яку придбали в заводу «Полярон» (вул. Тернопільська). Це адміністративний будинок, який переобладнають під гуртожиток. Уже є проектні пропозиції, а зараз відбувається оформлення права власності на цю споруду. Очевидно, в експлуатації цей будинок буде вже наступного навчального року.

Також у тих гуртожитках, де ще є старі вікна, зараз продовжимо замінювати їх на нові. Це питання пріоритетне, бо йде мова про енергозбереження.