Вчена рада Львівської політехніки у грудні 2014 року прийняла план заходів щодо імплементації Закону України «Про вищу освіту», розрахований на два роки. Про його виконання розмовляємо з першим проректором професором Володимиром Павлишом.

– Володимире Андрійовичу, як в університеті здійснюється імплементація Закону України «Про вищу освіту»?

– Вже напрацьовано значну кількість внутрішніх нормативних документів, що стосуються освітньої діяльності університету та його навчальних підрозділів, організації та змісту навчального процесу, покращення якості підготовки фахівців. Основні з них: концепція освітньої діяльності нашого університету, положення про організацію освітнього процесу, про атестацію здобувачів вищої освіти та роботу екзаменаційних комісій університету, систему поточного та семестрового контролів, організацію викладання навчальних дисциплін іноземними мовами та багато інших. Розроблені порядок організації навчання студентів за індивідуальними навчальними графіками, порядок переведення, відрахування студентів та поновлення відрахованих осіб. На конференції трудового колективу університету затверджені Статут університету та правила внутрішнього розпорядку. Удосконалено положення про визначення рейтингу кафедр, методику розподілу штатів науково-педагогічних працівників. З 1 вересня вводимо в дію нове положення про конкурсний відбір претендентів на заміщення вакантних посад НПП.

– Чи готова Політехніка до підготовки фахівців за новими спеціальностями, яких готуватимуть з нового навчального року?

– Практично завершено розробку освітніх програм та навчальних планів підготовки бакалаврів і магістрів, освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії за новими спеціальностями, а також положення про вибір студентами навчальних дисциплін. Таких дисциплін у кожній освітній програмі повинно бути не менше 25 відсотків. Гнучка структура освітньої програми забезпечуватиме студентам можливість вибору навчальних дисциплін, факультативних курсів, формування індивідуальних навчальних траєкторій. Тому одним із найважливіших завдань є залучення студентів, починаючи з першого курсу, до свідомого формування своєї освітньої траєкторії, яку впродовж навчання можна коригувати.

Завершується розробка нової форми робочої програми навчальної дисципліни, орієнтованої на компетентісний підхід та результати навчання. Тобто кожному студенту, який ознайомиться з описом програми навчальної дисципліни, буде зрозуміло для чого вона потрібна, який вклад вносить у формування його компетентності та як можна досягти бажаних результатів навчання. Розроблено також правила прийому на навчання за освітньо-науковими програмами доктора філософії.

– Що чекає абітурієнтів у цьогорічній вступній кампанії?

– Вона розпочнеться 11 липня. Суттєво спрощено процедуру подачі документів: заяви прийматимуть лише в електронній формі, а сертифікати ЗНО будуть автоматично підтягуватися в його електронному кабінеті. Це, однак, не стосується пільговиків, які документ про право на пільги повинні подати особисто. Документи в паперовому вигляді вступник зобов’язаний подати лише після рекомендації приймальної комісії щодо його зарахування. Вступник, який претендує на навчання за кошти державного бюджету, може подавати до 15 заяв на п’ять спеціальностей із зазначенням пріоритетності для кожної з них. Розширено перелік конкурсних предметів ЗНО за вибором вступників – третій предмет можна вибрати з трьох запропонованих. Запроваджено перехресний вступ на навчання за програмами підготовки бакалавра на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Скасовано позаконкурсний вступ та цільовий прийом. Водночас окремі категорії вступників можуть брати участь у конкурсі за результатами вступних випробувань у вишах. Такими пільгами можуть скористатися діти-сироти, учасники АТО, які повернулися із зони ведення воєнних дій і не мали часу зареєструватися на ЗНО, діти, які через певні захворювання не могли його складати.

Цього року, у рамках вступної кампанії, вперше відбудеться прийом на навчання за освітньо-науковими програмами доктора філософії. Обсяг освітньої складової програми, залежно від наукової спеціальності, становить від 45 до 60 кредитів. Ще одна новація стосується розподілу місць державного замовлення для вступників на базі ПЗСО – на навчання за бакалаврськими освітніми програмами. Бюджетні місця будуть отримувати не виші, а найсильніші вступники, тобто буде реалізовано схему «гроші йдуть за студентом». До того ж Умови прийому не передбачають добір вступників на вакантні бюджетні місця, які залишатимуться через відмову окремих абітурієнтів навчатися у виші, куди їх було рекомендовано. Коригування списків передбачено лише при вступі на освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, ступінь магістра та освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста.

– Нещодавно МОН України оприлюднило проект наказу «Про затвердження переліку профільних спеціальностей вищих навчальних закладів», за яким мав би здійснюватися набір здобувачів вищої освіти за державним замовленням. Як ви до нього ставитеся?

– Я дуже радий, що завдяки старанням Спілки ректорів ВНЗ України, цей проект наказу було знято з обговорення. Не останню роль у цьому відіграла і позиція Львівської політехніки в особі ректора Юрія Бобала, який є головою Ради ректорів вишів Львівщини. Підхід щодо профілізації ВНЗ, запропонований у цьому проекті наказу, суперечить Закону «Про вищу освіту» (Ст. 28. Типи вищих навчальних закладів), де поняття «профільний» стосується галузевих ВНЗ. Не зрозуміло, також, на підставі яких критеріїв було встановлено їхню профілізацію. Крім цього, поява такого наказу за місяць до вступної кампанії, практично без обговорення, могла б викликати негативний суспільний резонанс, оскільки тут обмежувалися права вступників, гарантовані Конституцією України.

Питання класифікації ВНЗ назріло вже давно, але до його вирішення слід підходити виважено, визначивши критерії, вивчивши як європейський, так і світовий досвіди. За основу можна взяти критерії класифікації вишів Польщі або критерії класифікації американських ВНЗ фондом Карнегі. До того ж при класифікації на підставі певних критеріїв має бути сформовано групу з 15 – 20 провідних університетів України, які не підлягають профілізації, оскільки є потужними багатопрофільними освітньо-науковими центрами держави.